заявник просила відповідачанадати інформацію про дати видачі ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю с. Дротинці Виноградівського району паспорта громадянина України з 1991 року по день надання відповіді. Однак відповідач відмовляючи в цій частині вимоги не вказав чи інформація саме про дату видачі паспорта особі, про яку хотів отримати інформацію позивач, носить характер конфіденційної, оскільки така не входить до переліку конфіденційної інформації визначеної Законом України «Про інформацію» N 2657-XII.

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2018 рокуЛьвів N 876/3676/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегіїсуддів:

Головуючого судді — Запотічного І.І.,

суддів — Довгої О.І., Затолочного В.С.,

при секретарі судового засідання: Мельничук Б.Б.,

з участю апелянта: Пшеницької Г.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Пшеницької Галини Василівни на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 квітня2018 року (головуючий суддя Іванчулинець Д.В., ухвалена в м. Ужгороді) у справі N 807/178/18за адміністративним позовом адвоката Пшеницької Галини Василівни до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2018 року адвокат Пшеницька Галина Василівна звернулася в суд із позовною заявою до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання незаконною відмови у доступі до інформації, викладеної Головним управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в листі-відповіді від 25 січня 2018 року на адвокатський запит адвоката Пшеницької Галини Василівни від 19 січня 2018 року; зобов’язати Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області надати позивачу — адвокату Пшеницької Галині Василівні запитувану інформацію, а саме: надати інформацію про дати видачі ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю с. Дротинці Виноградівського району паспорта громадянина України з 1991 року по день надання відповіді; надати копію заяви (форма 1) про видачу паспорта у 2014 році громадянину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю с. Дротинці Виноградівського району.

В обгрунтування позову вказує, що 19.01.2018 р. нею в інтересах клієнта — третьої особи подано адвокатський запит до відповідача, в якому просила надати інформацію про дату видачі ОСОБА_4 паспорта громадянина України з 1991 року по день надання відповіді та про видачу паспорта у 2014 році. Однак 05 лютого 2018 року отримала відповідь, в якій відповідач надати інформацію щодо запиту відмовився, мотивуючи тим, що вона відноситься до конфіденційної. Зазначену відмову вважає незаконною, оскільки вона з метою захисту прав клієнта просила надати інформацію, яка не є конфіденційною чи іншою інформацією з обмеженим доступом. Окрім того, наголошує на тому, що у запиті просила надати документ, а не інформацію, зазначивши при цьому, що персональні дані особи можуть бути заретушовані.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного судувід 16 квітня 2018 року позивачу відмовлено в задоволенні позову

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду адвокат Пшеницька Галина Василівна подала апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на те, що оскаржуване рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасуватийого, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обгрунтування заявлених вимог, апелянт, зокрема, вказує, що суд першої інстанції обгрунтовуючи правомірність відмови у наданні інформації зазначає, що інформація про громадянство, освіту, національність, майновий стан та інші є конфідеційною інформацією в розумінні норм національного законодавства. Однак заявник не просила надати таку інформацію. В запиті адвокат просила надати інформацію про дати видачі паспорта громадянина України, що не відноситься до конфідеційної інформації. Крім цього, апелянт стверджує, що просив надати відповідача копію заяви про видачу паспорта громадянина України, при цьому в самому запиті заявник зазначає, що просить персональні дані не надавати. Апелянт вказує, що дана інформацію необхідна з метою захисту прав клієнта відповідно до договору про надання правової допомоги від 05.08.2016 року, укладеного між Пшеницькою Г.В. та ОСОБА_2

В судовому засіданні апелянт надала пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просила скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Відповідач Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області будучи повідомленим про час та місце розгляду справи явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечило, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.

У поданому письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач вважає оскаржуване рішення суду таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, просить залишити його без змін. Зокрема, відповідач вказує, що інформація про особу, яка стосується її особистого життя (освіта, сімейний стан, релігійність, дата та місце народження та інші персональні дані) відносяться до категорії конфіденційної інформації, доступ до якої обмежений та держава здійснює заходи щодо захисту такої інформації, тобто поширення/розповсюдження (розголошення) персональних даних без згоди особи не допускається, крім випадків визначених законодавством України. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.

Третя особа ОСОБА_5 повідомлявся судом про час та місце розгляду справи однак в судове засідання не зявився, що не перешкоджає розгляду справи без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача та апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 січня 2018 року адвокат Пшеницька Галина Василівна в інтересах третьої особи ОСОБА_2 звернуласяз адвокатським запитом до Головного управління Державної міграційної служби України в Львівській області, в якому з метою захисту прав та інтересів клієнта — третьої особи просила: 1) надати інформацію про дати видачі ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю с. Дротинці Виноградівського району паспорта громадянина України з 1991 року по день надання відповіді; 2) надати копію заяви (форма 1) про видачу паспорта у 2014 році громадянину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю с. Дротинці Виноградівського району (у випадку, якщо запитувана форма містить персональні дані, прошу такі заретушувати).

Головне управління Державної міграційної служби України в Львівській області листом N 2101.3.1-573/21.2-18 від 25.01.2018 р. інформувало позивача, що надати інформацію щодо запиту є неможливим, оскільки запитувана інформація згідно з нормами ст. ст. 23, 30 Закону України «Про інформацію» відноситься до конфіденційної.

Вважаючи зазначену відмову відповідача в наданні запитуваної інформації протиправною, позивач звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що запитувана позивачем інформація щодо особи містить відомості, що носять конфіденційний характер та персональні дані, а тому без згоди вказаної особи таку неможливо надати, що вірно зазначено у відповіді відповідача на адвокатський запит позивача.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до норм п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» N 5076-VI від 05.07.2012 р. під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Поняття «адвокатський запит» регулюється положеннями ч. 1 ст. 24 Закону N 5076-VI, відповідно до якого таким є письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону N 5076-VI орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов’язані не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до відповідача в порядку Закону N 5076-VI з адвокатським запитом, в якому просить надати їй інформацію про дату видачі паспорта третій особі — ОСОБА_4 та копію заяви про видачу паспорта у 2014 році та зазначає, що у випадку, якщо запитувана форма містить персональні дані просить такі заретуштувати.

Свою відмову відповідач обґрунтовує конфіденційністю запитуваної інформації.

Положення ст. 5 Закону України «Про інформацію» N 2657-XII від 02.10.92 р. (далі — Закон N 2657-XII) забезпечує право кожного на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Також частиною зазначеної статті визначає обмеження щодо реалізації такого права. Зокрема, воно не повинно порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною 2 ст. 11 Закону N 2657-XII визначено, що не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата і місце народження.

За порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом. (ст. 20 Закону N 2657-XII).

Відповідно до ст. 21 Закону N 2657-XII, інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Стаття 2 Закону » Про захист персональних даних» N 2297-VI від 01.06.2010 р. (далі — Закон N 2297-VI) дає визначення поняттю «персональні дані», згідно з яким такими є відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Обгрунтовуючи правомірність відмови у наданні інформації відповідачем суд першої інстанції виходив з того, що інформація про громадянство, освіту, національність, майновий стан, та інші є конфідеційною інформацією в розумінні норм національного законодавства.

Разом з тим з поданого адвокатського запиту від 19.01.2018 року, вбачається, що заявник просила відповідачанадати інформацію про дати видачі ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю с. Дротинці Виноградівського району паспорта громадянина України з 1991 року по день надання відповіді.

Однак відповідач відмовляючи в цій частині вимоги не вказав чи інформація саме про дату видачі паспорта особі, про яку хотів отримати інформацію позивач, носить характер конфіденційної, оскільки така не входить до переліку конфіденційної інформації визначеної Законом України «Про інформацію» N 2657-XII.

Крім цього у пункті 2 запиту від 19.01.2018 року позивач просила надати документ, а не інформацію, при цьому зазначила, що якщо запитувана форма містить персональні дані, то такі слід заретушовати.

Враховуючи наведене колегія суддів апеляційного суду вважає, що позивач з метою надання правової допомоги третій особі, подавши запит до відповідача, хотіла одержати копію заяви про видачу паспорта ОСОБА_4 без його персональних даних, оскільки просила такі заретушувати, і даній обставині суд першої інстанції не дав оцінки.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно зясував обставини справи та допустив порушення ногрм матеріального права через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову, з перелічених вище підстав.

З врахуванням положень ч. 1 ст. 139 КАС України слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Державної міграційної служби України в Львівській області в користь Пшеницької Галини Василівни 1762,30 грн. судових витрат за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Пшеницької Галини Василівни задовольнити.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року у справі N 807/178/18 скасувати та прийняти нове яким позов задовольнити частково.

Визнати незаконною відмову у доступі до інформації, викладену Головним управлінням Державної міграційної служби України в Закарпатській області у листі відповіді від 25.01.2018 року на адвокатський запит адвоката Пшеницької Галини Василівни від 19.01.2018 року.

Зобов’язати Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області надати адвокату Пшеницькій Галині Василівні інформацію згідно адвокатського запиту від 19.01.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в користь Пшеницької Галини Василівни 1762, 30 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає

Головуючий суддя І.І. Запотічний судді О.І. Довга В.С. Затолочний Повне судове рішення складено 01.08.2018 р.