затверджено Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу

ПОСТАНОВА КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 11 липня 2013 р. № 593 Про затвердження Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України
Відповідно до частини другої статті 101 Кодексу цивільного захисту України Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що додається.
2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
Прем’єр-міністр України                      М.АЗАРОВ
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 593
Загальні питання
1. У цьому Положенні визначається порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та регулюються питання, пов’язані з перебуванням громадян України (далі — громадяни) у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту.
2. Служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період.
3. Особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі — особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.
4. Особи рядового і начальницького складу належать до персоналу (кадрів) ДСНС. Статус особи рядового і начальницького складу підтверджується службовим посвідченням, форма та порядок видачі якого встановлюються ДСНС.
5. Час проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
6. Особи начальницького складу є особами, уповноваженими на виконання функцій держави, на яких поширюються дія вимог та обмежень, передбачених Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції” ( 3206-17 ).
7. Громадяни, які вперше приймаються на службу цивільного захисту, складають Присягу служби цивільного захисту відповідно до статті 108 Кодексу цивільного захисту України.
8. Курсантами вважаються громадяни, які в установленому порядку зараховані до навчальних закладів цивільного захисту за денною формою навчання з метою здобуття відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня і яким присвоєно спеціальні звання рядового і молодшого начальницького складу (крім спеціальних звань прапорщик служби цивільного захисту, старший прапорщик служби цивільного захисту) в порядку, визначеному цим Положенням, або які мають зазначені спеціальні звання.
Слухачами вважаються особи середнього та старшого начальницького складу, а також особи молодшого начальницького складу із спеціальними званнями прапорщик служби цивільного захисту, старший прапорщик служби цивільного захисту, які в установленому порядку зараховані до вищих навчальних закладів цивільного захисту за денною формою навчання з метою здобуття відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.
Ад’юнктами (докторантами) вважаються особи середнього та старшого начальницького складу, які в установленому порядку зараховані до вищих навчальних закладів, наукових установ цивільного захисту за денною формою навчання для здобуття наукового ступеня кандидата (доктора) наук.
9. Загальний період служби цивільного захисту включає час перебування особи рядового і начальницького складу на службі цивільного захисту і встановлюється у календарному обчисленні, а у випадках, визначених законодавством, — у пільговому обчисленні.
10. Першим днем проходження служби цивільного захисту вважається день прийняття громадянина на службу цивільного захисту, зарахування його в кадри ДСНС, присвоєння йому відповідного спеціального звання та призначення на посаду в апарат ДСНС, її територіальні органи, підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (аварійно-рятувальні формування центрального підпорядкування, аварійно-рятувальні формування спеціального призначення, спеціальні авіаційні, морські та інші формування, державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини), навчальні центри, формування та підрозділи забезпечення), навчальні заклади цивільного захисту, наукові установи та інші підрозділи, в яких особи рядового і начальницького складу проходять службу цивільного захисту (далі — органи і підрозділи цивільного захисту).
11. Служба цивільного захисту закінчується у разі звільнення особи рядового чи начальницького складу із служби цивільного захисту в запас Збройних Сил або у відставку, загибелі (смерті), визнання її судом безвісно відсутньою або оголошення померлою.
12. Останнім днем проходження служби цивільного захисту вважається день виключення особи рядового і начальницького складу з кадрів ДСНС.
13. Особи рядового і начальницького складу вважаються такими, що виконують обов’язки служби цивільного захисту:
1) на території органу і підрозділу цивільного захисту або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком дня (розкладом занять);
2) під час прямування на службу або із служби, службових поїздок, повернення до місця служби;
3) під час перебування поза місцем розташування органу і підрозділу цивільного захисту, якщо під час такого перебування вони виконують свої обов’язки або направлені за наказом відповідного керівника (начальника).
14. Основним принципом служби цивільного захисту є принцип єдиноначальності, який полягає у:
наділенні керівника (начальника) у повному обсязі розпорядчою владою стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за організацію діяльності очолюваного ним органу чи підрозділу цивільного захисту та кожної особи рядового і начальницького складу;
наданні керівникові (начальникові) права одноособово приймати рішення, видавати накази чи розпорядження;
забезпеченні виконання рішень, наказів чи розпоряджень керівника (начальника), виходячи з результатів всебічної оцінки умов і обставин та керуючись вимогами законодавства.
15. Склад осіб, які перебувають на службі цивільного захисту, поділяється на рядовий і начальницький. Начальницький склад поділяється на молодший, середній, старший і вищий.
Особам рядового і начальницького складу присвоюються такі спеціальні звання:
рядовий склад — рядовий служби цивільного захисту;
молодший начальницький склад — молодший сержант служби цивільного захисту, сержант служби цивільного захисту, старший сержант служби цивільного захисту, старшина служби цивільного захисту, прапорщик служби цивільного захисту, старший прапорщик служби цивільного захисту;
середній начальницький склад — молодший лейтенант служби цивільного захисту, лейтенант служби цивільного захисту, старший лейтенант служби цивільного захисту, капітан служби цивільного захисту;
старший начальницький склад — майор служби цивільного захисту, підполковник служби цивільного захисту, полковник служби цивільного захисту;
вищий начальницький склад — генерал-майор служби цивільного захисту, генерал-лейтенант служби цивільного захисту, генерал-полковник служби цивільного захисту, генерал служби цивільного захисту України.
16. Граничний вік перебування на службі цивільного захисту встановлюється:
1) для осіб рядового, молодшого і середнього начальницького складу — до 50 років;
2) для осіб старшого начальницького складу — до 55 років;
3) для осіб вищого начальницького складу — до 60 років.
17. Особи рядового і начальницького складу, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній посаді, визнані придатними за станом здоров’я для проходження служби, на їх прохання можуть бути залишені за рішенням Голови ДСНС, керівника (начальника) органу чи підрозділу цивільного захисту на службі понад граничний вік перебування на службі цивільного захисту до п’яти років.
18. Особам рядового і начальницького складу за рішенням Голови ДСНС (керівника (начальника) органу чи підрозділу цивільного захисту) строк служби може бути продовжено повторно до п’яти років, а особам начальницького складу, які проходять службу в навчальних закладах та наукових установах цивільного захисту і мають науковий ступінь або вчене звання, — до десяти років у випадках, що визначаються ДСНС.
19. Для осіб рядового і начальницького складу встановлюється п’ятиденний 40-годинний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для осіб рядового і начальницького складу, курсантів (слухачів) навчальних закладів цивільного захисту — шестиденний робочий тиждень з одним днем відпочинку.
Несення внутрішньої, гарнізонної та караульної служби особами рядового і начальницького складу може здійснюватися понад установлену тривалість робочого часу.
При змінному режимі служби встановлюється однакова тривалість денної, вечірньої та нічної зміни.
У разі виконання службових обов’язків понад установлену тривалість робочого часу надається час для відпочинку протягом наступного робочого тижня.
20. У разі встановлення режимів підвищеної готовності, надзвичайної ситуації, надзвичайного стану, а також проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій особи рядового і начальницького складу несуть службу понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні.
21. Особи рядового і начальницького складу в разі тимчасової непрацездатності звільняються від виконання службових обов’язків на час такої непрацездатності.
22. Внутрішній розпорядок, в якому визначено вимоги до організації служби, та розпорядок дня в органах і підрозділах цивільного захисту встановлюються їх керівниками (начальниками) з урахуванням особливостей діяльності таких органів і підрозділів.
23. Особи начальницького складу зобов’язані сприяти створенню безпечних і здорових умов для несення служби підлеглими, надавати їм можливість для просування по службі з урахуванням досвіду, кваліфікації, професійної майстерності та здібностей, а також створювати належні умови для відпочинку.
24. Особа рядового і начальницького складу має право на проведення службового розслідування за її вимогою з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри щодо порушення нею законодавства, службової дисципліни, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності.
25. Особи рядового і начальницького складу забезпечуються форменим та спеціальним одягом, знаками розрізнення, спорядженням і засобами індивідуального захисту.
26. Соціальний і правовий захист осіб рядового і начальницького складу та членів їх сімей забезпечується відповідно до законодавства.
27. Керівники (начальники) органів і підрозділів цивільного захисту несуть персональну відповідальність за невиконання вимог цього Положення та інших нормативно-правових актів з питань проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.
У разі виявлення корупційного правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення особою начальницького складу керівники (начальники) органів і підрозділів цивільного захисту зобов’язані у межах своїх повноважень вжити заходів до припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноваженому суб’єкту у сфері протидії корупції в порядку, визначеному законодавством.
Права, обов’язки і відповідальність
28. Особи рядового і начальницького складу користуються правами і виконують службові обов’язки відповідно до законодавства та цього Положення.
29. Особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.
За мужність і відвагу, виявлені під час виконання службових обов’язків, зразкове управління органами і підрозділами цивільного захисту, високі показники у професійній підготовці, оволодінні технікою та інші заслуги особи рядового і начальницького складу в установленому законодавством порядку можуть бути представлені до присвоєння почесних звань та відзначення державними нагородами України, нагородження відзнаками Президента України, Кабінету Міністрів України і відомчими заохочувальними відзнаками.
30. Особи рядового і начальницького складу мають право на письмові звернення — пропозиції, заяви та скарги або звернення особисто до посадових осіб, органів і до суду в разі:
прийняття незаконних рішень чи вчинення дій (бездіяльності) щодо них керівниками (начальниками) або іншими особами рядового і начальницького складу, порушення їх прав, законних інтересів та свобод;
незаконного покладення на них обов’язків або незаконного притягнення до відповідальності;
виникнення інших питань, пов’язаних із службовою діяльністю.
Особи рядового і начальницького складу, що подали заяви чи скарги, в яких містяться завідомо неправдиві відомості, притягуються до відповідальності згідно із законом.
31. Особи рядового і начальницького складу зобов’язані:
чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України;
добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов’язки;
проходити службу цивільного захисту в тих органах і підрозділах цивільного захисту і в тих місцях, де це викликано інтересами служби;
додержуватися норм професійної та службової етики;
додержуватися вимог антикорупційного законодавства;
берегти та підтримувати у належному стані передані їм у користування майно і техніку;
постійно підвищувати рівень професійних знань, удосконалювати свою майстерність;
виявляти повагу до колег по службі, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету;
щороку проходити комплексний медичний огляд, а у разі потреби — цільовий медичний огляд, психофізіологічне обстеження і тестування. У разі прийняття рішення про переміщення по службі в іншу місцевість, призначення на іншу посаду за станом здоров’я або надання відпустки у зв’язку з хворобою — проходити медичну комісію за місцем медичного обліку;
сприяти підтриманню порядку і дисципліни;
звертатись із службових питань до свого безпосереднього керівника (начальника) і з його дозволу — до старшого прямого керівника (начальника), з особистих питань — до свого безпосереднього керівника (начальника), а у разі, коли він нездатний їх вирішити, — до старшого прямого керівника (начальника);
доповідати своєму безпосередньому керівникові (начальникові) про події та обставини, що стосуються виконання службових обов’язків, а також про зроблені їм іншими керівниками (начальниками) зауваження;
додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, підвищувати повсякденно фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров’я звичок;
своєчасно подавати відомості про себе, що мають значення для проходження служби цивільного захисту (зміна місця проживання, здобуття освіти, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності тощо);
повідомляти безпосередньому керівникові (начальникові) про місце свого перебування під час відпустки та у разі відсутності на службі з інших поважних причин (перебування на лікарняному тощо);
з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час.
Особи начальницького складу зобов’язані дотримуватися вимог та обмежень, установлених Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”.
32. За протиправні дії чи бездіяльність під час виконання службових обов’язків особи рядового і начальницького складу несуть відповідальність згідно із законом.
Прийняття на службу цивільного захисту
33. На службу цивільного захисту із зарахуванням до кадрів ДСНС приймаються на конкурсній та контрактній основі громадяни з повною загальною середньою освітою, які досягли 18-річного віку, відповідають кваліфікаційним вимогам і здатні за своїми особистими, діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем та станом здоров’я виконувати службовий обов’язок.
34. Прийняття на службу цивільного захисту здійснюється з урахуванням кваліфікаційних вимог, критеріїв професійної придатності та фахової підготовленості.
35. Стосовно осіб, які приймаються на службу цивільного захисту та які претендують на зайняття посад начальницького складу, проводиться спеціальна перевірка в установленому законодавством порядку.
36. Не може бути прийнятий на службу цивільного захисту громадянин, який був засуджений за вчинення злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку, або на якого протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення.
37. Особи, зараховані на перший курс навчання навчальних закладів цивільного захисту, віком від 17 років, у тому числі ті, яким 17 років виповнюється в рік зарахування на навчання, прирівнюються до осіб, прийнятих на службу цивільного захисту.
38. Жінки, які відповідають умовам прийняття на службу цивільного захисту, встановленим цим Положенням, можуть бути прийняті на таку службу за наявності вакантних штатних посад, не пов’язаних з ризиком для життя, що можуть бути заміщені особами рядового і начальницького складу — жінками. Перелік зазначених посад визначається ДСНС.
39. Прийняття на службу цивільного захисту та направлення осіб рядового і начальницького складу для проходження служби в районах, що зазнали радіаційного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється за їх згодою за умови, що вони не мають медичних протипоказань до перебування у зазначеній зоні.
40. Особи, які приймаються на службу цивільного захисту та призначаються на посади рядового і молодшого начальницького складу, проходять первинну професійну підготовку, а на посади середнього та старшого начальницького складу — перепідготовку або спеціалізацію у відповідних навчальних закладах цивільного захисту.
41. Для забезпечення комплектування посад, що заміщуються особами рядового і начальницького складу в органах чи підрозділах цивільного захисту, їх керівники (начальники) забезпечують організацію роботи з відбору кандидатів для прийняття на службу цивільного захисту.
Основними напрямами зазначеної роботи є:
постійне інформування населення через засоби масової інформації про порядок прийняття на службу цивільного захисту та умови її проходження;
здійснення роз’яснювальних заходів серед окремих груп населення (учнів, студентів, членів молодіжних організацій та спортивних товариств, військовозобов’язаних громадян, працівників підприємств, установ та організацій тощо);
вивчення питань щодо кандидатів, які виявили бажання проходити службу цивільного захисту або навчатися у навчальних закладах цивільного захисту (вивчення ділових та особистих якостей і даних, документів, рівня фізичної підготовки, стану здоров’я, установлення відповідності кандидатів кваліфікаційним вимогам і критеріям професійної придатності).
42. Під час вивчення питань щодо кандидата для прийняття на службу цивільного захисту або на навчання проводиться:
професійно-психологічний відбір шляхом визначення професійно важливих психологічних якостей особистості та відповідності їх вимогам щодо професійної діяльності (спеціальності);
соціально-правовий відбір кандидата, який пройшов професійно-психологічний відбір, шляхом вивчення його документів (свідоцтва про народження, паспорта громадянина України, військового квитка, трудової книжки, документів про освіту, характеристик з попередніх місць роботи чи навчання за останні три роки, свідоцтва про укладення шлюбу та народження дітей, довідки від житлово-експлуатаційної організації про склад сім’ї), ділових та особистих якостей, попередньої трудової діяльності (проходження служби), мотивів вступу на службу цивільного захисту;
оцінка рівня фізичної підготовки кандидата за встановленими в ДСНС нормативами та стану його здоров’я за результатами медичного огляду закладом охорони здоров’я, яким видається медична довідка про стан здоров’я кандидата за формою, затвердженою МОЗ.
Кандидат ознайомлюється з нормативно-правовими актами, що регламентують порядок проходження служби цивільного захисту, специфікою діяльності органів і підрозділів цивільного захисту, характером майбутньої роботи, умовами грошового, матеріального та пенсійного забезпечення, соціального захисту тощо.
43. У разі коли під час вивчення питань щодо кандидатів для прийняття на службу цивільного захисту або на навчання та таких, які претендують на зайняття посад начальницького складу, встановлено, що вони відповідають вимогам, визначеним цим Положенням, керівник (начальник) органу чи підрозділу цивільного захисту приймає рішення щодо доцільності подальшого вивчення питань і надсилає до відповідних органів державної влади, до компетенції яких належить проведення спеціальної перевірки, запити про перевірку відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття посади, пов’язаної із виконанням функцій держави.
На підставі результатів проведення спеціальної перевірки та матеріалів стосовно вивчення питань щодо кандидата керівник (начальник) приймає рішення про доцільність прийняття громадянина на службу (направлення на навчання). Висновок про прийняття на службу підписується керівником (начальником) органу чи підрозділу цивільного захисту, на службу до якого оформляється кандидат, керівником підрозділу по роботі з персоналом (кадрами) та особою, яка проводила соціально-правовий відбір кандидата.
44. Рішення про прийняття кандидатів на службу цивільного захисту (направлення на навчання до навчального закладу цивільного захисту) приймає керівник (начальник) органу чи підрозділу цивільного захисту, який має право призначати на посади. Кандидати, щодо яких прийнято позитивне рішення, приймаються на службу цивільного захисту після укладення контракту щодо проходження служби цивільного захисту в порядку, встановленому цим Положенням.
Укладення контракту про проходження служби цивільного захисту
45. Контракт про проходження служби цивільного захисту — це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином та державою, від імені якої виступає ДСНС, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби.
46. Для проходження служби цивільного захисту можуть бути укладені такі контракти:
1) про проходження служби цивільного захисту — з особою, яка призначається на посаду рядового і начальницького складу служби цивільного захисту в порядку, встановленому цим Положенням;
2) про навчання (проходження служби цивільного захисту) — з особою, яка зарахована до навчального закладу цивільного захисту і якій виповнилося 18 років, а у разі, коли особа на час зарахування не досягла зазначеного віку, — після його досягнення;
3) про перебування у резерві служби цивільного захисту — з особою, зарахованою до резерву служби цивільного захисту в порядку, встановленому цим Положенням.
47. Контракт укладається:
1) про проходження служби цивільного захисту — на строк:
від трьох до п’яти років — з особами, які приймаються на службу за контрактом на посади, що заміщуються особами рядового і молодшого начальницького складу;
від трьох до десяти років — з особами, які приймаються на службу за контрактом на посади, що заміщуються особами середнього, старшого і вищого начальницького складу;
2) про навчання (проходження служби цивільного захисту) — на строк навчання у навчальному закладі цивільного захисту.
48. Контракт може бути продовжено після закінчення строку дії попереднього контракту на строк, визначений у пункті 47 ( 593-2013-п ) цього Положення.
49. Тривалість дії останнього контракту визначається строком, який залишився до досягнення особою рядового і начальницького складу граничного віку перебування на службі цивільного захисту або строку, на який особу залишено на службі цивільного захисту понад граничний вік.
50. Строк дії контракту про проходження служби цивільного захисту з особами рядового і начальницького складу, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами або відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а у разі, коли дитина потребує домашнього догляду, — у відпустці тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а у разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), — не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, за їх бажанням може бути продовжений на період перебування осіб рядового і начальницького складу у таких відпустках.
51. Контракт укладається у двох примірниках (контракт про навчання (проходження служби цивільного захисту) — у трьох примірниках) (по одному для кожної із сторін), що мають однакову юридичну силу, за формою згідно з додатками 1 і 2, кожний з яких підписується особою, яка вступає на службу цивільного захисту чи продовжує її, і посадовою особою ДСНС, якій надано право на підписання контракту, а контракт про навчання (проходження служби цивільного захисту) — також замовником (керівником (начальником) органу чи підрозділу цивільного захисту, який направив громадянина (особу рядового і начальницького складу) на навчання), скріплюється гербовою печаткою відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту і зберігається у кожної із сторін.
Примірник контракту, що залишається в ДСНС, долучається до матеріалів для формування особової справи особи, яка приймається на службу цивільного захисту, особової справи особи рядового чи начальницького складу, яка продовжує службу цивільного захисту.
Після укладення контракту видається наказ по особовому складу про прийняття на службу цивільного захисту і призначення на посаду.
52. Право на підписання контракту від імені ДСНС надається:
1) про проходження служби цивільного захисту:
Голові ДСНС:
— з особами начальницького складу, які призначаються на посади (проходять службу на посадах), передбачені штатом (штатним розписом), в апараті ДСНС;
— з керівниками територіальних органів ДСНС та їх заступниками;
— з керівниками органів і підрозділів цивільного захисту, навчальних закладів цивільного захисту, наукових установ та інших підрозділів, безпосередньо підпорядкованих ДСНС, та їх заступниками;
керівникові територіального органу ДСНС, підрозділу Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, навчального закладу цивільного захисту, наукової установи — з особами рядового і начальницького складу, які призначаються на посади (проходять службу на посадах), передбачених штатом (штатним розписом), у територіальних органах ДСНС та їх підрозділах, підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, навчальних закладах цивільного захисту, наукових установах;
керівникові іншого підрозділу, безпосередньо підпорядкованого ДСНС, — з особами рядового і молодшого начальницького складу, які призначаються на посади (проходять службу на посадах), передбачених штатом (штатним розписом), у такому підрозділі;
2) про навчання (проходження служби цивільного захисту):
ректору (начальнику) навчального закладу цивільного захисту — з курсантами (слухачами), зарахованими до навчальних закладів цивільного захисту; з ад’юнктами (докторантами), зарахованими до вищих навчальних закладів цивільного захисту;
начальникові наукової установи — з ад’юнктами (докторантами), зарахованими до наукової установи.
53. Строк дії контракту обчислюється з дня набрання ним чинності. Про день набрання чинності контрактом робиться відповідний запис в усіх примірниках контракту.
Строк дії контракту обчислюється повними роками.
54. Контракт про проходження служби цивільного захисту, укладений з громадянами, прийнятими на службу, а також з особами, які прибули до ДСНС для подальшого проходження служби з інших державних органів, набирає чинності з дня прийняття їх на службу цивільного захисту з одночасним зарахуванням до кадрів ДСНС, присвоєнням спеціальних звань (присвоєнням спеціальних звань у порядку переатестування) та призначенням на посади, про що оголошується у наказі по особовому складу.
Контракт про проходження служби цивільного захисту, укладений з випускниками навчальних закладів цивільного захисту набирає чинності наступного дня після дня припинення дії контракту про навчання (проходження служби цивільного захисту), про що оголошується у наказі по особовому складу.
Контракт про навчання (проходження служби цивільного захисту), укладений з курсантами навчальних закладів цивільного захисту, набирає чинності з дня прийняття їх на службу (навчання) із зарахуванням в кадри ДСНС, присвоєння спеціальних звань рядового складу з одночасним призначенням на посади курсантів, про що оголошується у наказі по особовому складу.
55. Новий контракт про проходження служби укладається між посадовою особою, якій надано право на підписання контракту, та особою рядового і начальницького складу не пізніше, ніж за два тижні до закінчення строку дії чинного контракту.
Про укладення нового контракту оголошується у наказі по особовому складу не пізніше наступного дня після закінчення строку дії попереднього контракту, після чого він набирає чинності.
56. Днем припинення строку дії контракту вважається:
день закінчення строку дії контракту;
день, зазначений у наказі по особовому складу про звільнення із служби цивільного захисту (але не раніше дня виключення особи рядового і начальницького складу з кадрів ДСНС) — у разі дострокового розірвання контракту;
наступний день після смерті (загибелі) особи рядового і начальницького складу, а також визнання її судом безвісно відсутньою або оголошення померлою.
Днем припинення строку дії контракту про навчання (проходження служби цивільного захисту) вважається день закінчення навчання курсантом за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем та присвоєння йому першого спеціального звання середнього начальницького складу.
Для слухачів (ад’юнктів, докторантів) вищих навчальних закладів цивільного захисту та наукових установ цивільного захисту, які навчаються за денною формою навчання, днем припинення строку дії контракту про навчання (проходження служби цивільного захисту) вважається день закінчення навчання, який передує дню набрання чинності укладеним з ним контрактом про проходження служби цивільного захисту.
У разі припинення строку дії контракту в примірнику контракту, що зберігається в особовій справі, робиться запис про підставу та дату припинення його дії, який скріплюється гербовою печаткою. Особа рядового і начальницького складу подає за бажанням другий примірник контракту до відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту, в якому робиться такий самий запис, що і в першому примірнику.
Призначення на посади. Переміщення по службі
57. Посади, на які призначаються особи рядового і начальницького складу, та відповідні їм спеціальні звання служби цивільного захисту визначаються штатом (штатним розписом).
58. Перелік посад, що підлягають заміщенню особами рядового і начальницького складу, та перелік посад для призначення (звільнення) осіб рядового і начальницького складу (далі — номенклатура посад) визначаються ДСНС.
59. Перелік посад, що підлягають заміщенню особами вищого начальницького складу служби цивільного захисту, та граничних спеціальних звань за цими посадами затверджується Президентом України.
60. Призначення осіб рядового і начальницького складу на посади та переміщення їх по службі здійснюється на підставі клопотань прямих начальників, погоджених із старшими прямими начальниками, рапортів осіб рядового і начальницького складу з урахуванням кадрового резерву для призначення на вищі посади, рішень атестаційних комісій та стану здоров’я осіб рядового і начальницького складу.
61. Особи рядового і начальницького складу призначаються на посади, які передбачені штатами (штатними розписами) органів чи підрозділів цивільного захисту, наказами по особовому складу відповідних керівників (начальників) згідно з номенклатурою посад.
62. Призначення осіб рядового і начальницького складу на посади та переміщення їх по службі здійснюється з додержанням таких вимог:
1) посади рядового і начальницького складу комплектуються особами, придатними за станом здоров’я для проходження служби, з урахуванням їх ділових і особистих якостей, рівня професійної підготовки і досвіду практичної роботи;
2) призначення на посади та переміщення по службі осіб рядового і начальницького складу здійснюється з урахуванням основної або спорідненої спеціальності чи досвіду практичної роботи, освіти, наукового ступеня;
3) переміщення по службі здійснюється, як правило, без зарахування в розпорядження керівників (начальників). Призначення на посади осіб рядового і начальницького складу, які перебувають у розпорядженні керівників (начальників), здійснюється в найкоротший строк;
4) випускники навчальних закладів цивільного захисту призначаються на посади, що відповідають одержаному ними освітньому рівню та кваліфікації, після закінчення таких закладів безпосередньо після їх прибуття до органу або підрозділу цивільного захисту з подальшим наданням відпустки у зв’язку із закінченням навчання;
5) особи, які приймаються на службу цивільного захисту, призначаються на посади з дня їх прибуття для проходження служби до органу чи підрозділу цивільного захисту, але не раніше дня, що настає за днем звільнення їх з попереднього місця роботи (служби);
6) переміщення по службі в іншу місцевість осіб рядового і начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі та визнані лікарсько-експертною комісією придатними або обмежено придатними до служби, але мають потребу за станом свого здоров’я або за станом здоров’я членів сім’ї змінити місце служби (проживання), здійснюється за рішенням відповідних керівників (начальників) на підставі висновку лікарсько-експертної комісії;
7) особи рядового і начальницького складу не можуть перебувати з близькими особами, до яких належать особи, зазначені в абзаці третьому частини першої статті 1 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”, у відносинах прямої організаційної та правової залежності підлеглої особи від її керівника (начальника), у тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань щодо прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, здійснення контролю за їх виконанням.
Особа, яка претендує на зайняття посади в органі чи підрозділі цивільного захисту, зобов’язана повідомити керівнику (начальнику) такого органу чи підрозділу про працюючих у ньому близьких їй осіб.
У разі виникнення обставин, що призводять до порушення вимог абзацу першого цього підпункту, особи рядового і начальницького складу та близькі їм особи вживають заходів до усунення таких обставин у п’ятнадцятиденний строк. У разі коли у зазначений строк такі обставини добровільно не усунуто, особи рядового і начальницького складу та/або близькі їм особи у місячний строк підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає безпосереднє підпорядкування.
У разі неможливості зазначеного переведення особи рядового і начальницького складу, які перебувають в підпорядкуванні, підлягають звільненню із займаної посади.
Особі рядового і начальницького складу забороняється брати участь у роботі колегіальних органів під час розгляду питань щодо призначення на посаду близьких їй осіб та в будь-який інший спосіб впливати на прийняття такого рішення;
8) забороняється призначення на посади, що заміщуються особами рядового і начальницького складу, крім посад, пов’язаних з педагогічною та науковою діяльністю осіб у порядку службового сумісництва;
9) особи рядового і молодшого начальницького складу, які мають вищу освіту (навчаються у вищих навчальних закладах), можуть призначатися на посади середнього начальницького складу з урахуванням їх ділових та особистих якостей за умови, що за такими посадами штатом (штатним розписом) не передбачена наявність підлеглих осіб середнього начальницького складу. У разі потреби у заміщенні таких посад особами середнього начальницького складу особи рядового чи молодшого начальницького складу переміщуються на посади, які вони займали до такого призначення, або на інші посади, але не нижчі за ті, які вони займали перед призначенням на посади середнього начальницького складу;
10) особа рядового і начальницького складу, яка має дисциплінарне стягнення, не може бути призначена на вищу посаду;
11) особи начальницького складу, які проходять службу в районах, що зазнали радіаційного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі встановлення захворювання, причина виникнення якого пов’язана із впливом радіаційного фактору, переводяться до органів чи підрозділів, з яких вони направлялися для виконання службових обов’язків у зазначених районах, на посади не нижче тих, які вони займають.
63. Призначення осіб рядового і начальницького складу (переміщення по службі) здійснюється:
1) на вищі посади — у порядку просування по службі;
2) на рівнозначні посади:
в інтересах служби для більш доцільного використання за фахом чи досвідом практичної роботи;
у разі проведення планової заміни, ротації кадрів;
за особистим проханням з урахуванням ділових і особистих якостей, рівня професійної підготовки і досвіду практичної роботи;
у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів;
за сімейними обставинами;
за станом здоров’я — на підставі висновку центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС;
3) на нижчі посади:
у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів;
за станом здоров’я — на підставі висновку центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС;
з урахуванням ділових і особистих якостей, рівня професійної підготовки і досвіду практичної роботи — за результатами атестації;
за особистим проханням;
у порядку накладення дисциплінарного стягнення.
У разі призначення особи рядового і начальницького складу на нижчу посаду в порядку накладення дисциплінарного стягнення відповідний наказ доводиться до відома такої особи шляхом його оголошення;
4) у зв’язку із вступом до навчального закладу цивільного захисту із звільненням з посади, а також у зв’язку із закінченням навчання у навчальному закладі цивільного захисту.
64. Призначення з вищих посад на нижчі у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів здійснюється прямими начальниками у межах наданих їм прав щодо призначення на посади за умови відсутності можливості призначити особу рядового і начальницького складу на рівнозначну посаду в цьому ж органі чи підрозділі цивільного захисту.
65. Під час здійснення організаційно-штатних заходів, пов’язаних із скороченням чисельності, переважне право залишення на посаді надається більш кваліфікованій особі.
Переміщення особи рядового і начальницького складу на рівнозначну посаду в інтересах служби для більш доцільного використання за фахом чи досвідом роботи потребує згоди особи, яка переміщується.
Придатність осіб рядового і начальницького складу до проходження служби на займаних посадах визначається лікарсько-експертними комісіями ДСНС.
У разі коли особа рядового і начальницького складу за станом здоров’я не може виконувати обов’язки на посаді, яку вона займає, така особа в обов’язковому порядку переміщується на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду, на якій їй згідно з висновком лікарсько-експертної комісії ДСНС дозволяється виконувати службові обов’язки. У разі відсутності таких вакантних посад особа рядового і начальницького складу звільняється із служби за станом здоров’я.
У разі застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення особи рядового і начальницького складу з посади наказ про накладення дисциплінарного стягнення видається посадовою особою, якій надано право призначати на таку посаду.
Поновлення особи рядового і начальницького складу на посаді здійснюється за наказом по особовому складу після зняття дисциплінарного стягнення за наказами, виданими посадовими особами, яким надано право знімати накладене дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади та призначати на відповідні посади.
Якщо посада, на якій особа рядового і начальницького складу перебувала до застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, зайнята іншою особою та відсутні вакантні рівнозначні посади, особа рядового чи начальницького складу залишається на посаді, на яку її було призначено у порядку накладення дисциплінарного стягнення, та має переважне право на призначення у разі вивільнення рівнозначної посади.
66. Особи рядового і начальницького складу, які мають статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або учасника бойових дій, у разі проведення організаційно-штатних заходів мають переважне право залишення на службі.
67. Особи рядового і начальницького складу, переміщені з вищих посад на нижчі, можуть просуватися по службі з урахуванням вимог цього Положення, а понижені у посаді в порядку дисциплінарного стягнення — після того, як таке стягнення буде знято в установленому порядку.
68. Особи рядового і начальницького складу, які переміщені на нижчі посади у зв’язку з проведенням організаційно-штатних заходів, мають переважне право на просування по службі. При цьому особи, які відповідають вимогам для заміщення вищих посад, протягом одного року призначаються на посади, не нижчі за ті, з яких вони були переміщені (за наявності вакантних посад).
69. Посада вважається вищою, якщо за цією посадою передбачено вище спеціальне звання, а за умови рівних спеціальних звань — більший розмір посадового окладу. У разі коли за керівною посадою передбачено нижче спеціальне звання, але вищий посадовий оклад порівняно з посадою, що не є керівною, вищою вважається керівна посада.
Якщо штатом (штатним розписом) передбачено два спеціальних звання або диференційовані посадові оклади, до уваги береться вище спеціальне звання або вищий посадовий оклад.
70. Рішення про переміщення особи рядового і начальницького складу на іншу посаду приймається керівником (начальником) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту з урахуванням результатів атестації та рекомендацій його безпосереднього керівника (начальника).
71. Просування по службі осіб рядового і начальницького складу проводиться з урахуванням їх освітньо-кваліфікаційного рівня, професійних, ділових та особистих якостей, результатів служби і проявленої здатності виконувати службові обов’язки на вищій посаді, а також стану здоров’я.
72. У наказах по особовому складу про переміщення осіб рядового і начальницького складу на нижчі або рівнозначні посади зазначаються підстави переміщення, визначені цим Положенням.
73. Для призначення на вищі посади осіб середнього і старшого начальницького складу служби цивільного захисту з урахуванням досягнутих результатів служби, стану дисципліни і висновків атестаційних комісій в органах чи підрозділах цивільного захисту формується щороку до 30 листопада кадровий резерв у порядку, що визначається ДСНС.
74. Переміщення осіб рядового і начальницького складу по службі в іншу місцевість, у тому числі у зв’язку з передислокацією органу чи підрозділу цивільного захисту, допускається лише за їх письмовою згодою, якщо інше не передбачено умовами контракту про проходження служби цивільного захисту.
Особи рядового і начальницького складу, які переміщуються по службі, повинні вибути до нового місця служби після передачі справ і посад, але не пізніш як через 10 днів від дня одержання органом чи підрозділом цивільного захисту наказу про переміщення по службі, крім випадків, коли особа рядового і начальницького складу перебуває у відпустці, відрядженні або на лікуванні.
Порядок прийому та передачі справ і посад особами рядового і начальницького складу визначається ДСНС.
75. Переміщення по службі в іншу місцевість осіб рядового і начальницького складу, які потребують за станом свого здоров’я зміни місця служби (проживання) або за станом здоров’я членів їх сімей зміни місця проживання, здійснюється за їх рапортами на підставі висновку лікарсько-експертної комісії.
Якщо особа начальницького складу служби цивільного захисту за станом свого здоров’я потребує зміни місця служби (проживання), під час переміщення по службі в іншу місцевість така особа за її згодою може бути призначена на нижчу посаду.
76. Рішення про направлення осіб рядового і начальницького складу для проходження служби в районах, що зазнали радіаційного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та встановлення строків служби в них приймається з урахуванням висновків лікарсько-експертних комісій за відсутності медичних протипоказань.
77. Не допускається переміщення для подальшого проходження служби в іншу місцевість осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту в разі:
неможливості проходження особою рядового і начальницького складу служби у місцевості, в яку її переводять, згідно з висновком лікарсько-експертної комісії ДСНС;
неможливості проживання членів сім’ї особи рядового і начальницького складу за станом здоров’я в місцевості, в яку таку особу переміщено, згідно з висновком лікарсько-експертної комісії ДСНС;
потреби у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком), опікунами і піклувальниками, які проживають окремо від сім’ї такої особи у тому ж населеному пункті, згідно з висновком відповідної комісії органів соціального забезпечення.
78. У разі незаконного звільнення особи рядового і начальницького складу або переведення на іншу посаду такі особи підлягають поновленню на посаді, яку займали раніше, або призначенню на іншу рівнозначну посаду.
79. Особа рядового і начальницького складу для вирішення питання щодо подальшого проходження служби може бути звільнена із займаної посади із зарахуванням у розпорядження керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту в разі:
ліквідації (розформування, реорганізації) органу чи підрозділу цивільного захисту, а також у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів, якщо до кінця встановленого строку проведення таких заходів не вирішено питання щодо подальшого службового використання вивільнених осіб рядового і начальницького складу, — до двох місяців;
коли посада, на яку планується призначення особи начальницького складу, належить до номенклатури посад нижчої посадової особи — до двох місяців;
застосування дисциплінарного стягнення про звільнення особи рядового і начальницького складу з посади, якщо неможливо відразу призначити її на нижчу посаду, — до двох місяців;
направлення випускників навчальних закладів цивільного захисту після закінчення навчання для подальшого проходження служби — до двох місяців;
коли стосовно особи рядового і начальницького складу вжито запобіжних заходів у кримінальній справі у вигляді домашнього арешту або взяття під варту — до скасування чи зміни запобіжного заходу;
коли відсутні відомості про особу рядового і начальницького складу понад один місяць, — до її повернення на службу або до дня набрання чинності рішенням суду про визнання її безвісно відсутньою чи оголошення померлою.
80. Особи рядового і начальницького складу звільняються з посад та зараховуються у розпорядження відповідних керівників (начальників) наказами по особовому складу керівників (начальників), які мають право призначати на такі посади.
81. Особи рядового і начальницького складу, які зараховані у розпорядження відповідно до абзаців другого — четвертого пункту 79 ( 593-2013-п ) цього Положення, продовжують проходити службу цивільного захисту згідно з цим Положенням, виконуючи службові обов’язки у межах, визначених посадовою особою, в чиєму розпорядженні вони перебувають. Посадові особи, у розпорядженні яких перебувають особи рядового і начальницького складу, несуть персональну відповідальність за додержання ними службової дисципліни та розпорядку дня.
82. У строк перебування особи рядового і начальницького складу у розпорядженні керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту не зараховується час:
перебування її на стаціонарному лікуванні (обстеженні, медичному огляді) або проходження нею лікарсько-експертної комісії;
перебування її у відпустці (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а у разі, коли дитина потребує домашнього догляду, — відпустки тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а у разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), — не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку).
83. Загальний строк перебування особи рядового і начальницького складу в розпорядженні керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту не може бути більшим, ніж шість місяців з урахуванням часу перебування на стаціонарному лікуванні (обстеженні, медичному огляді) та у відпустці (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а у разі, коли дитина потребує домашнього догляду, — відпустки тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а у разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), — не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку). У разі наявності підстав для продовження строку лікування за висновком медичного закладу строк перебування в розпорядженні керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту може бути продовжений Головою ДСНС до завершення лікування.
84. У разі коли після закінчення строку перебування особи рядового і начальницького складу у розпорядженні керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту не вирішено питання подальшого проходження нею служби, така особа звільняється із служби цивільного захисту.
85. Особа рядового і начальницького складу в разі грубого порушення службової дисципліни, внаслідок якого виконання нею службових обов’язків стало неможливе, може бути усунена від виконання обов’язків за посадою на строк, необхідний для проведення службового розслідування та прийняття відповідного рішення.
Усунення від виконання обов’язків за посадою здійснюється наказом посадової особи, яка має право призначати осіб рядового і начальницького складу на таку посаду.
Рішення про усунення від виконання обов’язків за посадою осіб начальницького складу, які перебувають на посадах, призначення на які і звільнення з яких здійснюється за наказом ДСНС, приймається Головою ДСНС на підставі матеріалів, у яких містяться обґрунтовані причини такого усунення, та оформлюється наказом по особовому складу.
Особи рядового і начальницького складу, які усунуті від виконання обов’язків за посадою, продовжують проходити службу цивільного захисту в порядку, визначеному цим Положенням, і виконувати службові обов’язки в межах, визначених керівником (начальником) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту.
Керівник (начальник), який усунув підлеглого від виконання службових обов’язків за посадою без достатніх на те підстав, несе відповідальність згідно із законом.
86. Особа рядового і начальницького складу, якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, підлягає відстороненню від виконання службових обов’язків за посадою у порядку, визначеному законодавством.
У разі коли стосовно особи начальницького складу складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, така особа може бути відсторонена від виконання службових обов’язків керівником (начальником) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту до закінчення розгляду справи судом.
87. На особу рядового і начальницького складу може бути покладено у зв’язку із службовою необхідністю тимчасове виконання обов’язків за іншою рівнозначною або вищою посадою, а саме:
вакантною (незайнятою) — за її згодою;
невакантною (зайнятою) — у разі тимчасової відсутності або відсторонення від виконання службових обов’язків за посадою особи, яка її займає.
Строк тимчасового виконання обов’язків за іншою вакантною (незайнятою) посадою не повинен перевищувати шести місяців, а тимчасового виконання обов’язків за іншою невакантною (зайнятою) посадою — чотирьох місяців.
88. Строк тимчасового виконання обов’язків за посадою обчислюється з дня, з якого особа рядового і начальницького складу приступила до виконання службових обов’язків за посадою, але не раніше дня видання керівником (начальником) наказу по особовому складу про покладення на особу тимчасового виконання обов’язків за посадою, і завершується днем звільнення від тимчасового виконання обов’язків за посадою.
89. Покладення на особу рядового і начальницького складу тимчасового виконання обов’язків за посадою та звільнення її від виконання обов’язків за займаною нею посадою здійснюється за наказом по особовому складу посадової особи, яка має право призначати на цю посаду.
У разі службової необхідності керівникові (начальникові) органу чи підрозділу цивільного захисту дозволяється покладати на особу начальницького складу тимчасове виконання обов’язків за вакантною (незайнятою) посадою, призначення на яку і звільнення з якої здійснюється за наказом ДСНС, — на строк до одного місяця.
90. Направлення осіб рядового і начальницького складу для подальшого проходження служби з виключенням з кадрів ДСНС здійснюється на підставі клопотань керівників відповідних органів державної влади.
Контракт про проходження служби цивільного захисту з особою рядового і начальницького складу, яку направлено для подальшого проходження служби до іншого органу державної влади з виключенням з кадрів ДСНС, припиняється (розривається), про що робиться відповідний запис у контракті.
Питання щодо комплектування органів і підрозділів цивільного захисту особами, які проходять службу в інших органах державної влади, вирішується ДСНС. Переведення осіб для подальшого проходження служби з інших органів державної влади до ДСНС здійснюється після погодження такого переведення відповідними органами державної влади.
Особи, які прибули до ДСНС з інших органів державної влади для подальшого проходження служби, приймаються на службу цивільного захисту за контрактом, зараховуються у кадри ДСНС з присвоєнням їм відповідних спеціальних звань служби цивільного захисту в порядку переатестування та з призначенням на посади.
91. Направлення (переведення) осіб рядового і начальницького складу для подальшого проходження служби до (з) інших органів державної влади з виключенням з кадрів ДСНС (зарахуванням в кадри ДСНС) здійснюється за наказом по особовому складу:
Голови ДСНС — осіб середнього, старшого та вищого начальницького складу;
керівника (начальника) органу чи підрозділу цивільного захисту, який має право призначати (звільняти) цих осіб на посади (з посад), — осіб рядового і молодшого начальницького складу за письмовим погодженням з Головою ДСНС.
Спеціальні звання
92. Присвоєння та позбавлення спеціальних звань служби цивільного захисту, пониження та поновлення у спеціальних званнях, а також присвоєння спеціальних звань служби цивільного захисту особам, які проходили військову службу або службу осіб рядового і начальницького складу в інших органах державної влади і мають військові або інші спеціальні звання, у разі зарахування їх на службу цивільного захисту здійснюється у порядку, встановленому цим Положенням.
93. Спеціальні звання служби цивільного захисту осіб рядового і начальницького складу присвоюються громадянам, прийнятим на службу цивільного захисту, з урахуванням їх ділових і особистих якостей, освітнього і професійного рівня спеціальної підготовки та службового досвіду.
94. Перше спеціальне звання служби цивільного захисту від молодшого лейтенанта служби цивільного захисту до полковника служби цивільного захисту включно присвоюється Головою ДСНС.
Перше спеціальне звання служби цивільного захисту від рядового служби цивільного захисту до старшого прапорщика служби цивільного захисту включно присвоюється керівником (начальником) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту, якому надано право приймати таких осіб на службу.
95. Особам, які проходять службу у військових формуваннях, правоохоронних та інших державних органах або перебувають у запасі Збройних Сил чи інших військових формувань (далі — перебування у запасі) і яких приймають на службу цивільного захисту на посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачено відповідне спеціальне звання, присвоюються в порядку переатестування спеціальні звання служби цивільного захисту, відповідні тим військовим або спеціальним званням, які вони мають на час прийняття на службу цивільного захисту.
У разі прийняття на службу цивільного захисту осіб, які перебувають у запасі та мають, крім військового, інше спеціальне звання, їм присвоюється в порядку переатестування спеціальне звання служби цивільного захисту, рівноцінне вищому із зазначених звань, а особам, які призначаються на посади, що заміщуються особами вищого начальницького складу, допускається присвоєння спеціального звання служби цивільного захисту середнього та старшого начальницького складу на один ступінь вище наявного військового або спеціального звання, яке вони мають.
Строк вислуги у спеціальному званні служби цивільного захисту обчислюється для осіб, яким присвоєно таке спеціальне звання у порядку переатестування, від дня видання наказу про присвоєння військового або іншого спеціального звання, яке вони мали до переатестування.
Особам, які раніше проходили службу цивільного захисту, під час повторного прийняття на таку службу враховується раніше присвоєне спеціальне звання служби цивільного захисту. Під час присвоєння зазначеним особам чергового спеціального звання до строку вислуги у спеціальному званні зараховується вислуга у такому званні до звільнення із служби цивільного захисту.
96. Особам, зарахованим до вищих навчальних закладів цивільного захисту за денною формою навчання, одночасно з прийняттям на службу цивільного захисту і призначенням на посаду курсанта присвоюється спеціальне звання рядового складу, якщо вони не мають військових чи інших спеціальних звань. Зазначеним особам, які мають військове звання запасу або спеціальне звання, присвоюється в порядку переатестування спеціальне звання служби цивільного захисту, що відповідає такому військовому або спеціальному званню.
97. Чергові спеціальні звання присвоюються особам рядового і начальницького складу у послідовному порядку після закінчення встановленого строку вислуги у попередньому званні за умови відповідності чергового спеціального звання спеціальному званню, передбаченому штатом (штатним розписом) за займаною посадою, та відсутності дисциплінарних стягнень.
98. Чергові спеціальні звання рядового і начальницького складу присвоюються керівниками (начальниками) відповідно до номенклатури посад:
начальниками навчальних закладів цивільного захисту, що здійснюють підготовку фахівців на посади молодшого начальницького складу, — до старшого прапорщика служби цивільного захисту включно;
керівниками (начальниками) органів чи підрозділів цивільного захисту, яким надано право призначати на посади, — до майора служби цивільного захисту включно;
Головою ДСНС — до полковника служби цивільного захисту включно.
99. Спеціальні звання вищого начальницького складу присвоюються Президентом України відповідно до законодавства.
100. Спеціальне звання рядового складу присвоюється особам, які не мають військових чи спеціальних звань та прийняті на службу цивільного захисту на посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачено спеціальне звання рядового складу.
101. Спеціальне звання молодшого сержанта служби цивільного захисту присвоюється:
особам, які не мають військових чи спеціальних звань та прийняті на службу цивільного захисту на посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачено спеціальні звання молодшого начальницького складу;
особам, які мають спеціальне звання рядового складу, одночасно з призначенням на посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачено спеціальні звання молодшого начальницького складу;
особам, які не мають військових чи спеціальних звань та які прийняті до навчальних закладів цивільного захисту або навчаються в них на посадах, за якими штатом (штатним розписом) передбачено спеціальні звання молодшого начальницького складу.
102. Спеціальне звання прапорщика служби цивільного захисту присвоюється:
особам, які не мають військових звань запасу чи спеціальних звань і які прийняті на службу цивільного захисту на посади молодшого і середнього начальницького складу, за якими штатом (штатним розписом) передбачено спеціальне звання не нижче прапорщика служби цивільного захисту, одночасно з призначенням на посаду;
особам, які мають спеціальні звання рядового або молодшого начальницького складу (нижчі за зазначене звання), одночасно з призначенням на посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачено спеціальне звання прапорщика служби цивільного захисту.
103. Спеціальне звання прапорщика служби цивільного захисту може присвоюватись незалежно від наявного спеціального звання рядового і молодшого начальницького складу та строків вислуги у ньому:
за висновком атестаційної комісії органу чи підрозділу цивільного захисту особам рядового і молодшого начальницького складу, які здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче молодшого спеціаліста і призначені на посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачено спеціальне звання прапорщика (старшого прапорщика) служби цивільного захисту;
особам рядового і молодшого начальницького складу, які успішно пройшли навчання у навчальних закладах цивільного захисту, що здійснюють підготовку фахівців на посади молодшого начальницького складу, і призначаються на посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачено спеціальне звання прапорщика (старшого прапорщика) служби цивільного захисту.
104. Спеціальне звання старшого прапорщика служби цивільного захисту присвоюється особам, які мають військове звання запасу чи спеціальне звання старшого прапорщика та прийняті на службу цивільного захисту на посади молодшого або середнього начальницького складу, за якими штатом (штатним розписом) передбачено спеціальне звання не нижче прапорщика служби цивільного захисту, одночасно з призначенням на посаду.
105. Спеціальне звання молодшого лейтенанта служби цивільного захисту присвоюється:
особам, які не мають військових звань запасу чи спеціальних звань і які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста або бакалавра та прийняті на службу цивільного захисту на посади середнього або старшого начальницького складу, одночасно з призначенням на посаду;
особам рядового і молодшого начальницького складу, які здобули або мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста або бакалавра та призначені на посади середнього або старшого начальницького складу в порядку просування по службі.
106. Спеціальне звання лейтенанта служби цивільного захисту присвоюється:
курсантам (слухачам, які не мають спеціальних звань середнього і старшого начальницького складу) вищих навчальних закладів цивільного захисту, які здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, спеціаліста (магістра) та уклали контракт про проходження служби цивільного захисту;
молодшим лейтенантам служби цивільного захисту, у яких закінчився строк вислуги у цьому званні;
особам, які не мають військових звань запасу чи спеціальних звань і які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (магістра) та прийняті на службу цивільного захисту на посади середнього або старшого начальницького складу, одночасно з призначенням на посаду;
особам рядового і молодшого начальницького складу, які без відриву від служби здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (магістра) та призначені на посади середнього або старшого начальницького складу в порядку просування по службі.
107. Установлюються такі строки вислуги у спеціальних званнях молодшого начальницького складу:
молодшого сержанта служби цивільного захисту — один рік;
сержанта служби цивільного захисту — два роки;
старшого сержанта служби цивільного захисту — три роки;
прапорщика служби цивільного захисту — п’ять років.
Строки вислуги у спеціальних званнях рядового служби цивільного захисту, старшини служби цивільного захисту, старшого прапорщика служби цивільного захисту не встановлюються.
108. Для осіб середнього і старшого начальницького складу встановлюються такі строки вислуги у спеціальних званнях:
молодшого лейтенанта служби цивільного захисту — один рік;
лейтенанта служби цивільного захисту — два роки;
старшого лейтенанта служби цивільного захисту — три роки;
капітана служби цивільного захисту — три роки;
майора служби цивільного захисту — чотири роки;
підполковника служби цивільного захисту — п’ять років.
Для льотного складу авіаційних підрозділів органів чи підрозділів цивільного захисту встановлюються такі строки вислуги у спеціальних званнях середнього і старшого начальницького складу:
молодшого лейтенанта служби цивільного захисту — один рік;
лейтенанта служби цивільного захисту — два роки;
старшого лейтенанта служби цивільного захисту — два роки;
капітана служби цивільного захисту — три роки;
майора служби цивільного захисту — три роки;
підполковника служби цивільного захисту — чотири роки.
109. Для осіб начальницького складу служби цивільного захисту, які закінчили вищі навчальні заклади цивільного захисту за денною формою навчання із строком навчання п’ять і більше років та здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (магістра), а також осіб начальницького складу, які закінчили з відзнакою вищі навчальні заклади цивільного захисту із строком навчання чотири роки та здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, вислуга у спеціальному званні лейтенанта служби цивільного захисту встановлюється строком один рік.
110. Строк вислуги у черговому спеціальному званні обчислюється з дня підписання наказу про його присвоєння.
Особам начальницького складу, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, строк вислуги у спеціальному званні зараховується, а присвоєння чергового спеціального звання здійснюється після виходу зазначених осіб із такої відпустки.
111. Особі начальницького складу, якій чергове спеціальне звання не було присвоєно у зв’язку з тим, що стосовно неї здійснювалося кримінальне провадження і така особа перебувала у розпорядженні відповідного керівника (начальника), але у подальшому кримінальне провадження було закрито, крім випадків його закриття за нереабілітуючими обставинами, чи судом ухвалено виправдувальний вирок, чергове спеціальне звання присвоюється з дня закриття кримінального провадження або набрання законної сили виправдувальним вироком суду.
До строку вислуги у спеціальному званні зараховується час, коли чергове спеціальне звання не було присвоєно особі у зв’язку з тим, що стосовно неї здійснювалося кримінальне провадження і така особа перебувала у розпорядженні відповідного керівника (начальника), але у подальшому кримінальне провадження було закрито, крім випадків його закриття за нереабілітуючими обставинами, чи судом ухвалено виправдувальний вирок та час перерви у службі у зв’язку з незаконним засудженням особи або незаконним звільненням із служби.
112. Чергові спеціальні звання можуть присвоюватись на один ступінь вище спеціального звання, передбаченого штатом (штатним розписом) за займаною посадою, а також достроково:
Головою ДСНС — особам середнього та старшого начальницького складу;
керівниками (начальниками) відповідних органів чи підрозділів цивільного захисту, які мають право призначати на посади, — особам рядового і молодшого начальницького складу.
113. Чергові спеціальні звання на один ступінь вище спеціального звання, передбаченого штатом (штатним розписом) за займаною посадою, можуть присвоюватися в порядку заохочення за хоробрість, самовідданість, мужність і відвагу, виявлені під час виконання службових обов’язків, або за досягнення високих показників у професійній діяльності та успішне і сумлінне виконання службових обов’язків після закінчення встановленого строку вислуги у спеціальному званні особам рядового і начальницького складу, які мають:
вчене звання або науковий ступінь;
статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
статус учасника бойових дій;
не менш як півтора встановленого строку вислуги у попередньому спеціальному званні.
114. Особам начальницького складу, які звільняються із служби цивільного захисту в запас або у відставку за віком, за станом здоров’я, у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів за умови наявності вислуги 25 і більше років, у тому числі в пільговому обчисленні, у разі закінчення встановленого строку вислуги у спеціальному званні може бути присвоєно Головою ДСНС за поданням керівників (начальників) відповідних органів чи підрозділів цивільного захисту чергове спеціальне звання на один ступінь вище спеціального звання, передбаченого штатом (штатним розписом) за займаною посадою.
115. Спеціальні звання присвоюються достроково у порядку заохочення за хоробрість, самовідданість, мужність і відвагу, виявлені під час виконання службових обов’язків, або за досягнення високих показників у професійній діяльності та сумлінне виконання службових обов’язків після закінчення, як правило, не менше половини встановленого строку вислуги у спеціальному званні та у разі відповідності спеціального звання, що присвоюється, спеціальному званню, передбаченому штатом (штатним розписом) за займаною посадою.
116. Присвоєння одночасно спеціального звання начальницького складу достроково та на один ступінь вище спеціального звання, передбаченого штатом (штатним розписом) за займаною посадою, не допускається.
117. Чергове спеціальне звання начальницького складу може бути присвоєно вдруге достроково або на один ступінь вище спеціального звання, передбаченого штатом (штатним розписом) за займаною посадою, лише особам начальницького складу служби цивільного захисту, зокрема які здійснили героїчний вчинок під час рятування життя людей у надзвичайній ситуації, ліквідації її наслідків, за рішенням Голови ДСНС.
118. Подання до присвоєння чергових спеціальних звань на один ступінь вище спеціального звання, передбаченого штатом (штатним розписом) за займаною посадою, або достроково у порядку заохочення розглядаються:
середнього та старшого начальницького складу, а також спеціального звання полковника служби цивільного захисту — Вищою атестаційною комісією ДСНС;
молодшого начальницького складу — відповідною атестаційною комісією органу чи підрозділу цивільного захисту.
119. Чергові спеціальні звання до полковника служби цивільного захисту включно присвоюються ад’юнктам і докторантам навчальних закладів, наукових установ цивільного захисту під час навчання, якщо чергове спеціальне звання відповідає званню за штатом (штатним розписом) за займаною посадою, яку особа займала перед вступом до ад’юнктури чи докторантури незалежно від змін (підвищення чи пониження), внесених до штату (штатного розпису) за такою посадою.
120. Особи рядового і начальницького складу можуть бути понижені у спеціальному званні згідно з Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту  або позбавлені спеціального звання за вироком суду. На підставі рішення суду про пониження у спеціальному званні видається відповідний наказ по особовому складу.
121. Особи рядового і начальницького складу, які понижені у спеціальному званні на один ступінь, поновлюються у попередньому спеціальному званні після зняття дисциплінарного стягнення.
Атестування
122. З метою визначення рівня професійної підготовки, ділових та моральних якостей, відповідності займаним посадам проводиться атестування осіб рядового і начальницького складу.
123. Для проведення атестування осіб рядового і начальницького складу утворюються:
Вища атестаційна комісія — в апараті ДСНС;
атестаційна комісія — в органі чи підрозділі цивільного захисту, а у разі потреби — і у підпорядкованих їм підрозділах.
Склад атестаційної комісії щороку визначається наказом керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту.
124. Не підлягають атестуванню особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які перебувають:
на займаній посаді менше одного року;
у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Атестування зазначених осіб проводиться не раніше ніж через рік після початку виконання ними службових обов’язків.
125. Результати і висновки проведеного атестування вносяться головою атестаційної комісії у тижневий строк після його проведення до атестаційного листа.
126. Особи рядового і начальницького складу зобов’язані у своїй службовій діяльності дотримуватися рекомендацій атестаційної комісії.
127. Особа рядового і начальницького складу, яка атестована в установленому порядку, може оскаржити у строк, що не перевищує одного місяця з дня оголошення результатів атестування, рішення атестаційної комісії. Скарга подається на ім’я керівника (начальника), що утворив атестаційну комісію, який приймає рішення у місячний строк за результатами її розгляду.
128. Порядок проведення атестування осіб рядового і начальницького складу визначається ДСНС.
Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації осіб рядового і начальницького складу
129. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації осіб рядового і начальницького складу за відповідними професіями, спеціальностями (спеціалізаціями), освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями здійснюються навчальними закладами цивільного захисту.
130. Вимоги до рівня фахової підготовки осіб рядового і молодшого начальницького складу визначаються стандартами професійно-технічної освіти.
131. Вимоги до рівня підготовки осіб середнього і старшого начальницького складу служби цивільного захисту визначаються стандартами вищої освіти.
132. До навчальних закладів цивільного захисту за денною формою навчання приймаються громадяни віком від 17 до 25 років, у тому числі ті, яким 17 років виповнюється у рік зарахування на навчання, які мають повну загальну середню освіту, успішно пройшли конкурсний відбір, відповідають вимогам щодо професійної придатності і не мають військових звань офіцерського складу або спеціальних звань середнього, старшого і вищого начальницького складу.
133. Особа рядового і начальницького складу може вступати (без відриву від служби) до навчальних закладів цивільного захисту та інших вищих навчальних закладів на підставі дозволу, що надається керівником (начальником) органу чи підрозділу цивільного захисту.
134. Підвищення рівня знань, умінь, навичок та професійних якостей осіб рядового і начальницького складу з метою забезпечення успішного виконання завдань за призначенням проводиться, як правило, у навчальних закладах цивільного захисту та безпосередньо в органах чи підрозділах цивільного захисту під час службової підготовки у робочий час.
135. Особам рядового і начальницького складу присвоюється з урахуванням рівня фахової підготовки відповідна класна кваліфікація, а медичним працівникам — кваліфікаційна категорія.
Порядок та умови присвоєння класної кваліфікації та кваліфікаційної категорії особам рядового і начальницького складу визначаються ДСНС.
136. Результати підвищення особами рядового і начальницького складу кваліфікації враховуються під час проведення їх атестації, просування по службі, присвоєння спеціальних звань.
Відпустки
137. Особи рядового і начальницького складу мають право на такі види відпусток:
1) щорічна основна відпустка;
2) додаткова відпустка у зв’язку з навчанням;
3) творча відпустка;
4) інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;
5) соціальні відпустки:
відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
6) відпустка для лікування у зв’язку з хворобою;
7) відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин.
138. Тривалість щорічної основної відпустки для осіб рядового і начальницького складу, які мають вислугу років (у календарному вимірі), обчислену в порядку, передбаченому для призначення пенсій особам рядового і начальницького складу до 10 років, становить 30 календарних днів, від 10 до 15 років — 35 календарних днів, від 15 до 20 років — 40 календарних днів, 20 і більше років — 45 календарних днів.
Особам рядового і начальницького складу — учасникам бойових дій та прирівняним до них особам надаються незалежно від вислуги років щорічні основні відпустки тривалістю 45 календарних днів у зручний для них час.
139. Тривалість відпусток обчислюється у календарних днях. Під час визначення тривалості щорічної основної відпустки, що надається особам рядового і начальницького складу, а також соціальних відпусток, що надаються особам, які мають дітей, святкові та неробочі дні не враховуються.
Під час визначення тривалості відпустки не враховується час, необхідний для проїзду в межах України до місця проведення відпустки і повернення назад. Зазначений час не враховується також у разі поділу відпустки на дві частини та відкликання осіб з відпустки.
140. Щорічна основна відпустка надається протягом календарного року. В особливих випадках з дозволу відповідного керівника (начальника) щорічна основна відпустка може надаватися за минулий рік у I кварталі наступного року за умови, що раніше її не було надано через виняткові обставини.
Щорічна основна відпустка тривалістю 40 і більше календарних днів на прохання особи рядового і начальницького складу може бути поділена на дві частини за умови, що основна її частина становить 30 календарних днів.
141. У разі надання щорічних основних відпусток особам рядового і начальницького складу, які мають право на відпустку тривалістю 10 і більше календарних днів, а також інших видів відпусток додатково надається час, необхідний для проїзду до місця проведення відпустки і назад у межах України з розрахунку тривалості руху залізничного транспорту, яким особа прямує до місця проведення відпустки та назад (до 6 годин руху в обидва боки час для проїзду до місця проведення відпустки і назад не надається, від 6 до 24 годин надається одна доба, від 24 до 48 годин — дві доби, понад 48 годин — три доби).
142. Рапорт про надання щорічної основної відпустки подається відповідному керівникові (начальникові) особою рядового і начальницького складу не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком строку відпустки. На підставі рапорту видається наказ по особовому складу не пізніше ніж за один тиждень до встановленого графіком строку відпустки.
143. Наказ про надання особі рядового і начальницького складу відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин не може бути видано пізніше дня, про який просить особа. Обставини, на підставі яких надається відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин, повинні бути документально підтверджені.
144. Дружині (чоловіку) особи рядового і начальницького складу щорічна основна відпустка за її (його) бажанням надається у зручний для неї (нього) час одночасно із щорічною основною відпусткою особи рядового і начальницького складу.
145. Курсантам (слухачам) навчальних закладів цивільного захисту, які навчаються за денною формою, надаються згідно з навчальними планами канікулярні відпустки тривалістю: зимова — до 14 календарних днів, літня — 30 календарних днів. Тривалість таких відпусток не залежить від вислуги років.
Літня канікулярна відпустка є основною, а зимова — додатковою. Час, необхідний для проїзду до місця проведення зазначених відпусток і повернення назад, не враховується.
У разі наявності у курсантів навчальних закладів цивільного захисту навчальної заборгованості відпустка надається їм після ліквідації заборгованості в межах строків, установлених графіком навчального процесу. При цьому тривалість літньої відпустки не може бути меншою за 15 календарних днів.
Курсантам (слухачам) навчальних закладів цивільного захисту, крім канікулярних відпусток, зазначених в абзаці першому цього пункту, можуть надаватися додаткові відпустки для лікування у зв’язку з хворобою або за сімейними обставинами та з інших поважних причин у порядку, передбаченому цим Положенням.
146. Особам рядового і начальницького складу, кандидатури яких затверджено для направлення на навчання чи виїзду у відрядження за межі України, щорічна основна відпустка надається з урахуванням повного використання її до початку навчання або виїзду за межі України.
147. Особам рядового і начальницького складу, допущеним до складання вступних іспитів у навчальних закладах цивільного захисту та інших навчальних закладах, надаються відпустки на строк, зазначений у повідомленні навчального закладу про допуск до складання вступних іспитів, без урахування часу, необхідного для проїзду до місця розташування навчального закладу і повернення назад.
148. Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України “Про відпустки”. Інші додаткові відпустки надаються особам рядового і начальницького складу на підставах та в порядку, встановленому законодавством.
149. Особам рядового і начальницького складу, які закінчили навчальні заклади цивільного захисту і яким присвоєно перше спеціальне звання середнього начальницького складу, щорічна основна відпустка надається безпосередньо після закінчення таких навчальних закладів тривалістю 30 календарних днів, як правило, за місцем служби, куди їх направлено для подальшого проходження служби.
150. Особам рядового і начальницького складу, які перебувають у відрядженні за межами України, дозволяється за їх бажанням об’єднати щорічну основну відпустку за два роки. Загальна тривалість об’єднаної відпустки не повинна перевищувати 90 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і повернення назад.
У разі переміщення зазначених осіб по службі невикористана об’єднана відпустка (частина відпустки) за минулий та поточний роки надається за новим місцем служби чи посадою. У разі службової необхідності об’єднана відпустка може бути поділена на частини у межах загальної тривалості.
151. Тривалість щорічної основної відпустки у році початку служби обчислюється з розрахунку 1/12 тривалості відпустки, на яку мають право особи рядового і начальницького складу, за кожний повний місяць служби до кінця календарного року. При цьому особам, які мають право на відпустку тривалістю 10 і більше календарних днів, надається додатково час, необхідний для проїзду до місця проведення відпустки і повернення назад.
Відпустка тривалістю менш як 10 календарних днів може бути надана за бажанням особи рядового і начальницького складу одночасно із щорічною основною відпусткою в наступному році.
У такому самому порядку надається щорічна основна відпустка також особам рядового і начальницького складу, які перебували у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
152. Особам рядового і начальницького складу, які звільняються із служби, крім осіб, які звільняються за віком, станом здоров’я та у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів, надається за їх бажанням щорічна основна відпустка з розрахунку 1/12 тривалості відпустки, на яку вони мають право згідно з цим Положенням, за кожний повний місяць служби у році звільнення. При цьому, в разі коли тривалість відпустки становить більш як 10 календарних днів, надається додатковий час, необхідний для проїзду до місця проведення відпустки і повернення назад.
153. У разі звільнення особи рядового і начальницького складу до закінчення календарного року, за який вона уже використала щорічну основну та щорічну додаткову відпустки, крім осіб, які звільняються із служби за віком, станом здоров’я, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі або скороченням штатів, або проведенням організаційно-штатних заходів, на підставі наказу керівника (начальника) органу чи підрозділу цивільного захисту проводиться відрахування із грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення особи рядового і начальницького складу.
154. У разі звільнення особи рядового і начальницького складу із служби (крім звільнення через службову невідповідність, у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення спеціального звання чи позбавлення права займати певні посади, у зв’язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції” ( 3206-17 ), у зв’язку з позбавленням спеціального звання в дисциплінарному порядку, а також у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу) та невикористання нею щорічної основної відпустки за її бажанням надається невикористана відпустка з подальшими звільненням її із служби.
Датою звільнення особи рядового і начальницького складу із служби у такому разі є останній день відпустки.
155. У разі звільнення особи рядового і начальницького складу із служби у зв’язку із закінченням строку контракту невикористана нею щорічна основна відпустка за її бажанням може надаватися тоді, коли час цієї відпустки повністю або частково перевищує строк контракту. В такому разі дія зазначеного контракту продовжується до закінчення відпустки.
156. Особам рядового і начальницького складу, які звільняються із служби за віком, станом здоров’я та у зв’язку із скороченням штатів, щорічна основна відпустка надається за їх бажанням у році звільнення тривалістю, встановленою цим Положенням.
157. Відкликання осіб рядового і начальницького складу із щорічної основної відпустки керівником (начальником), який її надав, допускається лише у разі службової необхідності. Невикористана частина щорічної основної відпустки надається в порядку, передбаченому абзацом першим пункту 140 цього Положення. Якщо невикористана частина відпустки становить 10 і більше календарних днів, особі рядового і начальницького складу надається додатково час, необхідний для проїзду до місця проведення відпустки і повернення назад, але не далі населеного пункту, з якого її було відкликано.
158. Відпустки для лікування у зв’язку з хворобою надаються на підставі висновку лікарсько-експертної комісії. Тривалість таких відпусток визначається за характером захворювання на підставі висновку лікувального закладу. Загальний час безперервного перебування у звільненні від виконання службових обов’язків через тимчасову втрату працездатності у зв’язку з хворобою та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою не повинен перевищувати чотирьох місяців (крім випадків, коли законодавством передбачено більший строк перебування на лікуванні). Цей строк може бути продовжено рішенням прямих керівників (начальників) на підставі висновку лікувального закладу.
159. Час перебування на лікуванні осіб рядового і начальницького складу у зв’язку з одержанням ними під час виконання службових обов’язків травм, професійних захворювань та інших ушкоджень здоров’я не обмежується. На огляд лікарсько-експертної комісії зазначені особи направляються після закінчення лікування.
Після видання наказу про звільнення особи рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту відпустка для лікування у зв’язку з хворобою не надається.
160. Особам рядового і начальницького складу, які захворіли під час щорічної основної відпустки або щорічної додаткової відпустки, зазначена відпустка продовжується після їх одужання керівником (начальником), який її надав, на кількість невикористаних днів відпустки.
161. Відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин надається особам рядового і начальницького складу в разі:
1) укладення ними шлюбу — тривалістю до 10 календарних днів;
2) тяжкого стану здоров’я або смерті рідних по крові або по шлюбу:
дружини (чоловіка), батька (матері), вітчима (мачухи), сина (дочки), пасинка (падчерки), рідного брата (рідної сестри) особи рядового і начальницького складу, батька (матері) подружжя або особи, на вихованні якої перебувала особа рядового і начальницького складу, — тривалістю до семи календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;
інших рідних — тривалістю до трьох календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;
3) пожежі або іншого стихійного лиха, яке спіткало сім’ю особи рядового і начальницького складу або осіб, зазначених у підпункті 2 цього пункту, — тривалістю до 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;
4) в інших виняткових випадках, коли присутність особи рядового і начальницького складу в сім’ї необхідна, за рішенням відповідного керівника (начальника) органу чи підрозділу цивільного захисту — тривалістю до трьох календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад.
162. Відпустка за сімейними обставинами надається у разі використання особою рядового і начальницького складу щорічної основної та інших додаткових відпусток.
Облік кадрів
163. Облік осіб рядового і начальницького складу, які проходять службу цивільного захисту (далі — облік кадрів), здійснюється органами і підрозділами цивільного захисту з урахуванням вимог Законів України “Про захист персональних даних” і “Про інформацію”.
164. Облік кадрів ведеться постійно на підставі затверджених штатів, наказів по особовому складу та інших документів з метою забезпечення виконання таких основних завдань:
документального відображення проходження служби цивільного захисту кожною особою рядового і начальницького складу, яка уклала відповідний контракт;
створення, ведення, поповнення і систематизації баз персональних даних та інформації стосовно осіб рядового і начальницького складу;
надання довідок з питань проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу;
систематичного вивчення ділових та особистих якостей осіб, які перебувають на обліку кадрів, а також їх знань, умінь та навичок за штатними посадами;
забезпечення керівників (начальників) органів чи підрозділів цивільного захисту відомостями про штатну та фактичну чисельність осіб, які проходять службу цивільного захисту, довідковими даними про осіб рядового і начальницького складу, необхідними для вирішення питань їх використання під час проходження служби цивільного захисту;
видачі документів, необхідних для порушення клопотання про призначення пенсії (допомоги) та надання пільг, установлених законодавством.
165. Облік кадрів поділяється на персональний, штатно-посадовий та статистичний (кількісний).
166. Персональний облік — це вид обліку кадрів, який призначений для всебічного вивчення ділових та особистих якостей особи, зарахованої до списків особового складу служби цивільного захисту, одержання довідкових даних, необхідних для визначення напряму кар’єрного зростання, з метою подальшого використання особи під час проходження служби цивільного захисту, і який ведеться в органах чи підрозділах цивільного захисту за місцем проходження служби осіб рядового і начальницького складу.
Персональний облік ведеться щодо кожної особи, яка перебуває на обліку кадрів, і передбачає облік загальних відомостей (біографічні дані, стан здоров’я, результати співбесід тощо). В обліку відображаються ділові та особисті якості особи, а також її знання, уміння та навички за штатною посадою, рівень освіти, підготовки (військової, спеціальної), проходження служби, вік, стан здоров’я, місце проживання (реєстрації), займана посада, місце роботи та інші облікові дані.
Зазначені дані узагальнюються в особовій справі, яка оформляється органами і підрозділами цивільного захисту та є основним документом персонального обліку, а також в інших документах з обліку кадрів.
167. Штатно-посадовий облік — це вид обліку кадрів, який ведеться за посадами, передбаченими штатами (штатними розписами), в органах і підрозділах цивільного захисту, в яких проходять службу особи рядового і начальницького складу.
Штатно-посадовий облік призначений для забезпечення ведення обліку (за книгами штатно-посадового обліку) з укомплектованості кадрами кожного органу чи підрозділу цивільного захисту за штатними посадами та спеціальностями, а також для здійснення контролю за їх заміною.
168. Статистичний (кількісний) облік — це вид обліку кадрів, який ведеться на підставі документів персонального і штатно-посадового обліку та призначений для одержання необхідних узагальнених цифрових відомостей про кількісний та якісний склад персоналу (кадрів) органів і підрозділів цивільного захисту за штатними посадами та іншими обліковими ознаками як за кожним таким органом і підрозділом, так і за ДСНС в цілому.
За даними статистичного обліку планується комплектування органів чи підрозділів цивільного захисту особами рядового і начальницького складу на мирний час і на особливий період (цільову мобілізацію), розробляються заходи щодо накопичення резерву служби цивільного захисту та його підготовки.
169. На підставі персонального, штатно-посадового та статистичного обліку кадрів створюється банк даних для одержання інформації з питань укомплектованості органів і підрозділів цивільного захисту.
З метою оперативного одержання статистичних даних, які характеризують кількісний та якісний склад персоналу (кадрів), керівники (начальники) органів і підрозділів цивільного захисту організовують та ведуть облік кадрів на підставі особових справ та інших установлених документів з використанням персональних електронних обчислювальних машин з необхідним програмним забезпеченням.
170. Військовозобов’язані громадяни, які прийняті на службу цивільного захисту, на час проходження такої служби в органах і підрозділах цивільного захисту знімаються з військового обліку військовозобов’язаних і перебувають на обліку кадрів в ДСНС відповідно до законодавства.
Керівники (начальники) органів і підрозділів цивільного захисту надсилають до військових комісаріатів витяги з наказів по особовому складу про прийняття військовозобов’язаних громадян на службу цивільного захисту за місцем їх реєстрації.
Особи рядового і начальницького складу, які звільнені із служби цивільного захисту і які не досягли граничного віку перебування у запасі Збройних Сил відповідно до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, направляються керівниками (начальниками) органів і підрозділів цивільного захисту до військових комісаріатів за місцем проживання з приписом та витягом з наказу по особовому складу про звільнення (для офіцерів запасу — також з другим примірником особової справи) для постановки їх на військовий облік військовозобов’язаних.
Військовозобов’язані громадяни після прибуття до нового місця проживання зобов’язані у семиденний строк стати на військовий облік.
171. Загальне керівництво організацією обліку кадрів, визначення основних принципів ведення та контроль за його станом здійснюються Головою ДСНС.
Заходи щодо проведення роботи з обліку кадрів зазначаються у планах роботи органів і підрозділів цивільного захисту, керівники (начальники) яких несуть відповідальність за організацію та стан обліку кадрів у таких органах і підрозділах.
172. Порядок ведення обліку кадрів в органах і підрозділах цивільного захисту, перелік та форми документів з обліку кадрів встановлюються ДСНС.
Звільнення із служби. Припинення (розірвання) контракту
173. Звільнення осіб рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту здійснюється:
у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) — якщо звільнені особи не досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України “Про військовий обов’язок і військову службу” ( 4296-17 ), і за станом здоров’я придатні до військової служби;
у відставку — якщо звільнені особи досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України “Про військовий обов’язок і військову службу”, або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби із зняттям з військового обліку.
174. Звільнення із служби цивільного захисту (відрахування) особи рядового складу, яка зарахована до навчального закладу цивільного захисту, призначена на посаду курсанта і не досягла 18-річного віку, здійснюється відповідно до законодавства.
День відрахування вважається днем звільнення із служби та виключення з кадрів ДСНС.
175. Перед звільненням особи рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту безпосередні та прямі керівники (начальники) проводять з нею не менше двох індивідуальних бесід.
У ході першої бесіди роз’яснюються підстави звільнення і строк внесення подання щодо звільнення, соціальний і правовий захист особи, можливість укладення контракту про перебування у резерві служби цивільного захисту, визначається військовий комісаріат, до якого буде направлено особу після звільнення для постановки на військовий облік. При цьому враховуються прохання особи, даються необхідні пояснення з питань проходження служби. У разі потреби зазначеній особі видається направлення на обстеження до лікарсько-експертної комісії.
Під час другої бесіди безпосередній або прямий керівник (начальник) дає відповіді на запитання, поставлені особою рядового і начальницького складу у першій бесіді, уточнює підстави звільнення з урахуванням висновку лікарсько-експертної комісії, прохання особи, а також інші питання, пов’язані із звільненням.
За наявності кількох підстав для звільнення особа рядового і начальницького складу обирає одну з них.
До участі у бесідах у разі потреби можуть залучатися фахівці кадрової, юридичної, фінансової та інших служб.
Зміст проведеної бесіди відображається в аркуші бесіди, що підписується особою, яка проводила бесіду, особою, яка звільняється, а також особами, які були присутні під час бесіди. У разі відмови особи рядового і начальницького складу підписати аркуш бесіди складається акт про таку відмову, який підписується особою, яка проводила бесіду, та особами, які були присутні під час бесіди. Аркуші бесід долучаються до матеріалів звільнення та зберігаються в особовій справі.
У разі коли під час бесіди особа, яка звільняється, порушує питання, що належать до повноважень прямих керівників (начальників), керівник (начальник), який проводив бесіду, доповідає про них старшому прямому керівникові (начальникові).
176. Контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту:
1) у зв’язку із закінченням строку контракту, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два тижні;
2) за віком — у разі досягнення граничного віку перебування на службі, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два тижні;
3) за станом здоров’я — на підставі висновку центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС про непридатність або обмежену придатність до служби;
4) у зв’язку із скороченням штатів — у разі неможливості використання на службі у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два місяці;
5) відповідно до заяви особи, яка звільняється у зв’язку із сімейними обставинами або з інших поважних причин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;
6) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу;
7) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту;
8) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду;
9) у зв’язку з призовом на строкову військову службу на підставі рішення районної (міської) призовної комісії;
10) у разі неможливості переведення на іншу посаду у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі;
11) у зв’язку з набуттям громадянства іноземної держави.
177. Особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту згідно з підпунктом 3 пункту 176 цього Положення у разі неможливості виконувати за станом здоров’я службові обов’язки на займаній посаді та відсутності можливості переміщення по службі на іншу посаду, на якій вони можуть виконувати службові обов’язки з урахуванням стану здоров’я.
178. Контракт припиняється (розривається), а особи начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту також у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого особу притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції” ( 3206-17 ).
У випадках, передбачених підпунктом 8 пункту 176 цього Положення, відповідні особи підлягають звільненню з посад у триденний строк з дня надходження до відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.
179. У випадках, передбачених підпунктом 9 пункту 176 цього Положення, особи рядового і начальницького складу, які відповідно до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” підлягають призову на строкову військову службу, звільняються із служби цивільного захисту у триденний строк з дня надходження до відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту рішення районної (міської) призовної комісії про призов цієї особи на строкову військову службу.
180. Звільнення осіб рядового і начальницького складу згідно з підпунктом 10 пункту 176 цього Положення здійснюється у місячний строк у разі неможливості переведення на іншу посаду у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі з урахуванням вимог Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”.
181. У випадках, передбачених підпунктом 11 пункту 176 цього Положення, особи рядового і начальницького складу звільняються у триденний строк з дня надходження до органу чи підрозділу цивільного захисту відповідних документів про набуття особою громадянства іноземної держави.
182. Контракт про проходження служби цивільного захисту може бути розірвано достроково з ініціативи ДСНС, яку представляє керівництво органу чи підрозділу цивільного захисту, і особу рядового чи начальницького складу може бути звільнено із служби цивільного захисту у випадках, передбачених підпунктами 2-4, 6 і 8-11 пункту 176 і абзацом першим пункту 178 цього Положення.
183. З ініціативи особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту контракт може бути розірвано достроково у випадках, передбачених підпунктами 2-5 і 7, 9-11 пункту 176 цього Положення.
184. Особи рядового і начальницького складу, стосовно яких прийнято рішення про дострокове розірвання контракту, мають право оскаржити таке рішення у порядку, встановленому законодавством.
У разі визнання рішення про дострокове розірвання контракту незаконним особи рядового і начальницького складу поновлюються на посадах, які займали раніше, або на рівнозначних посадах з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного невиконання службових обов’язків.
185. Звільнення осіб рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту здійснюється їх начальниками (керівниками), яким таке право надано відповідно до номенклатури посад, а осіб начальницького складу, які мають спеціальні звання від полковника служби цивільного захисту та вище, — виключно Головою ДСНС.
186. Особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, які мають на момент підписання наказу про звільнення із служби обчислену відповідно до законодавства вислугу років для призначення пенсії (у тому числі у пільговому обчисленні), за умови відсутності у них дисциплінарних стягнень у разі звільнення у запас або у відставку (крім осіб, які звільняються із служби згідно з підпунктами 6 і 8 пункту 176 цього Положення) наказами керівників (начальників), які здійснюють звільнення, надається право носіння форменого одягу після звільнення із служби цивільного захисту.
187. Особи рядового і начальницького складу, які померли, визнані безвісно відсутніми чи оголошені померлими, виключаються з кадрів ДСНС.
Виключення з кадрів ДСНС особи рядового і начальницького складу, яка померла, здійснюється з наступного дня після смерті, зазначеного у свідоцтві про смерть. Особа рядового і начальницького складу, яка визнана рішенням суду безвісно відсутньою або оголошена померлою, виключається з кадрів ДСНС з дня визнання її такою відповідним рішенням суду.
Резерв служби цивільного захисту
188. Громадяни можуть виконувати військовий обов’язок шляхом перебування у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту, який створюється ДСНС для доукомплектування органів і підрозділів цивільного захисту на час мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, в порядку, встановленому цим Положенням.
Чисельність резерву служби цивільного захисту визначається у порядку, встановленому законодавством, у межах затверджених бюджетних призначень, передбачених на утримання ДСНС.
189. Здійснення заходів щодо відбору кандидатів для зарахування громадян у добровільному порядку до резерву служби цивільного захисту, визначення їх відповідності вимогам перебування у резерві служби цивільного захисту покладається на відповідні органи чи підрозділи цивільного захисту у взаємодії з районними (об’єднаними районними, міськими) військовими комісаріатами (далі — військові комісаріати).
190. До органів чи підрозділів цивільного захисту, на яких покладено функції залучення громадян до виконання обов’язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, в особливий період і під час цільової мобілізації, належать:
апарат ДСНС;
територіальні органи ДСНС;
аварійно-рятувальні формування, спеціальні авіаційні, морські та інші формування, навчальні центри, формування та підрозділи забезпечення.
191. Відбір кандидатів для зарахування громадян у добровільному порядку до резерву служби цивільного захисту проводиться з числа:
осіб рядового і начальницького складу, які звільняються із служби в запас Збройних Сил;
військовозобов’язаних, які здобули освіту у навчальних закладах цивільного захисту;
військовозобов’язаних, які звільнилися з військової служби у запас.
192. Представники органів чи підрозділів цивільного захисту в установленому порядку періодично проводять роботу у військових комісаріатах (згідно з планами, погодженими з військовими комісаріатами) з відбору кандидатів для перебування у резерві служби цивільного захисту з числа військовозобов’язаних громадян, які перебувають на військовому обліку в цих військових комісаріатах.
193. Стосовно осіб, які зараховуються до резерву служби цивільного захисту і за умовами, визначеними контрактом, прийматимуться на час мобілізації на службу цивільного захисту для виконання обов’язків осіб начальницького складу, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому законодавством.
194. Громадяни, які виявили бажання укласти контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту і які не досягли граничного віку перебування на службі цивільного захисту, визначеного цим Положенням, подають заяву:
особи рядового і начальницького складу, які звільняються із служби в запас Збройних Сил, — керівникові (начальникові) органу чи підрозділу цивільного захисту, з якого вони звільняються із служби;
військовозобов’язані, які здобули освіту у навчальних закладах цивільного захисту, або які звільнилися з військової служби у запас, — керівникові (начальникові) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту, зазначеного у пункті 190 цього Положення.
195. У заяві громадянина, який виявив бажання у добровільному порядку укласти контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту, зазначаються:
прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, місце народження та адреса, за якою він проживає;
місце реєстрації;
освіта, професія, отримана військово-облікова спеціальність, штатна посада, на якій він проходив військову службу чи службу цивільного захисту;
найменування органу чи підрозділу цивільного захисту, в якому він виявив бажання перебувати у резерві служби цивільного захисту.
196. Органи чи підрозділи цивільного захисту приймають заяви від громадян, які виявили бажання укласти контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту.
Голова ДСНС, керівник територіального органу ДСНС, аварійно-рятувального формування, спеціального чи іншого формування, навчального центру, формування або підрозділу забезпечення (далі — керівник органу чи підрозділу цивільного захисту) розглядає заяви громадян, які виявили бажання укласти контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту, та приймає рішення про подальше вивчення кандидата з метою визначення відповідності його вимогам перебування у резерві служби цивільного захисту або про відмову у зарахуванні кандидата до резерву служби цивільного захисту, про що інформується зазначений кандидат.
197. У разі прийняття керівником органу чи підрозділом цивільного захисту рішення про подальше вивчення кандидатів громадяни разом із заявою щодо укладення контракту про перебування у резерві служби цивільного захисту додають:
письмову згоду на проведення спеціальної перевірки відомостей про особу, яка претендує на зайняття посади, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за встановленою формою;
копію документа, що посвідчує особу;
автобіографію;
довідку про трудову діяльність з місця роботи, служби зайнятості (для тих, хто тимчасово не працює);
характеристику з місця роботи;
медичну довідку про стан здоров’я за формою, затвердженою МОЗ;
декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за встановленою формою;
копії документів про освіту;
копію військового квитка (для військовозобов’язаних);
копію свідоцтв про укладення шлюбу та народження дітей;
довідку про допуск до державної таємниці (у разі наявності).
198. Заяву особи рядового і начальницького складу, яка звільняється із служби цивільного захисту в запас Збройних Сил та виявила бажання укласти контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту, розглядає керівник органу чи підрозділу цивільного захисту, з якого вона звільняється із служби (штат якого на воєнний час передбачає наявність посад, на яких можуть перебувати військовозобов’язані громадяни у резерві служби цивільного захисту), який приймає рішення про укладення (відмову в укладенні) контракту про перебування такої особи у резерві служби цивільного захисту та інформує про це зазначену особу або надсилає відповідну інформацію до відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту для подальшого розгляду та прийняття відповідного рішення.
У такому випадку спеціальна перевірка щодо зазначеного кандидата не проводиться.
У разі прийняття позитивного рішення з особою рядового і начальницького складу, яка звільняється із служби цивільного захисту в запас Збройних Сил, після її звільнення укладається контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту в порядку, визначеному цим Положенням.
199. Вивчення питань щодо кандидатів з метою визначення відповідності їх вимогам перебування у резерві служби цивільного захисту здійснюється керівниками органів чи підрозділів цивільного захисту шляхом:
вивчення віку, особистих якостей, установлення рівня їх освіти та професійної придатності;
визначення бажання перебувати у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту і за якою професією (на якій штатній посаді);
визначення згоди на проведення спеціальної перевірки відомостей про особу, яка претендує на зайняття посади, пов’язаної з виконанням функцій держави, у порядку, встановленому законодавством;
вивчення стану здоров’я.
200. Вивчення особистих якостей, установлення рівня їх освіти та професійної придатності кандидатів передбачає:
вивчення та аналіз документів щодо рівня освіти, професійної підготовки, сімейного стану;
вивчення військово-облікових документів, характеристик з місця роботи, служби, матеріалів особової справи, що є на кандидатів у військових комісаріатах, органах чи підрозділах цивільного захисту;
проведення індивідуальних бесід.
201. Вивчення стану здоров’я осіб рядового і начальницького складу, які звільняються із служби цивільного захисту в запас Збройних Сил та виявили бажання укласти контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту, здійснюється лікарсько-експертними комісіями ДСНС, висновки яких керівник органу чи підрозділу цивільного захисту враховує під час прийняття рішення про укладення (відмову в укладенні) контрактів про перебування таких осіб у резерві служби цивільного захисту.
202. Після попереднього вивчення питань щодо кандидатів керівник органу чи підрозділу цивільного захисту надсилає до відповідних органів державної влади, до компетенції яких належить проведення спеціальної перевірки, запити про перевірку відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття посади начальницького складу, пов’язаної із виконанням функцій держави, у порядку, встановленому законодавством.
203. За результатами вивчення питань щодо кандидатів та визначення відповідності їх вимогам перебування у резерві служби цивільного захисту керівники органів чи підрозділів цивільного захисту укладають контракт про перебування військовозобов’язаних громадян у резерві служби цивільного захисту в порядку, визначеному цим Положенням.
204. Перший контракт про перебування у резерві укладається на строк п’ять років у двох примірниках (по одному для кожної із сторін), що мають однакову юридичну силу, за формою згідно з додатком 3, кожний з яких підписується особою, яка вступає до резерву служби цивільного захисту, і посадовою особою ДСНС, зазначеною у пункті 205 цього Положення, скріплюється гербовою печаткою відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту і зберігається у кожної із сторін.
Про укладення контракту видається відповідний наказ по особовому складу.
Контракт може бути продовжено після закінчення строку дії першого контракту на такий самий строк до досягнення громадянином граничного віку перебування на службі цивільного захисту.
205. Право на підписання контракту від імені ДСНС надається:
Голові ДСНС — з громадянами, які призначаються для комплектування посад середнього та старшого начальницького складу, передбачених штатом воєнного часу органу управління Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту;
керівникові аварійно-рятувального формування, спеціального авіаційного, морського та іншого формування, навчального центру, формування та підрозділу забезпечення (штат якого на воєнний час передбачає наявність посад, на яких можуть перебувати військовозобов’язані громадяни у резерві служби цивільного захисту) — з громадянами, які призначаються для комплектування посад рядового і начальницького складу, передбачених штатами воєнного часу зазначених формувань, центрів, підрозділів;
керівникові територіального органу ДСНС, — з громадянами, які призначаються для комплектування посад рядового і начальницького складу, передбачених штатами воєнного часу аварійно-рятувальних формувань спеціального призначення, державних пожежно-рятувальних підрозділів (частин).
206. Контракт набирає чинності з дня його підписання сторонами.
Строк дії контракту обчислюється повними роками з дня набрання ним чинності. Про день набрання чинності контрактом робиться відповідний запис в обох примірниках контракту.
207. Контракт є підставою для видання відповідного наказу по особовому складу про зарахування громадянина до резерву служби цивільного захисту, а в особливий період чи під час цільової мобілізації — про прийом особи, що перебуває у резерві служби цивільного захисту, на службу цивільного захисту і призначення її на відповідну посаду, передбачену штатом воєнного часу органу управління, формування чи підрозділу цивільного захисту, до якого приписана зазначена особа.
208. Після зарахування військовозобов’язаних громадян до резерву служби цивільного захисту органи чи підрозділи цивільного захисту проводять роботу з оформлення їх особових справ.
До особової справи військовозобов’язаного громадянина, який перебуває у резерві служби цивільного захисту, додаються такі документи:
заява військовозобов’язаного (заява особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, яка звільняється із служби у запас Збройних Сил) про бажання добровільно укласти контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту;
один примірник контракту про перебування у резерві служби цивільного захисту (з особистим підписом громадянина про одержання першого примірника контракту);
довідка про трудову діяльність;
автобіографія у двох примірниках (один — написаний власноручно, другий — у друкованому вигляді);
копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків;
характеристика з місця роботи;
висновки на запити про спеціальну перевірку;
довідка про групу крові та резус-фактор;
медична довідка про стан здоров’я за формою, затвердженою МОЗ;
копії документів про народження, освіту та сімейний стан;
копія військового квитка;
кольорова фотокартка розміром 6 x 9 сантиметрів;
копія паспорта громадянина України;
декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за встановленою формою;
довідка про допуск до державної таємниці (у разі наявності).
209. Особові справи військовозобов’язаних громадян, які перебувають у резерві служби цивільного захисту, зберігаються в органах і підрозділах цивільного захисту та є основним документом з обліку осіб, які уклали контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту.
Облік громадян, які уклали контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту, здійснюється органами та підрозділами цивільного захисту.
210. Днем припинення строку дії контракту вважається:
день закінчення строку дії контракту — в разі, якщо з військовозобов’язаним громадянином продовжено контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту;
день, зазначений у наказі по особовому складу про відрахування із резерву служби цивільного захисту, — якщо новий контракт не укладається або у разі дострокового розірвання контракту.
211. У разі припинення дії контракту в примірнику контракту, що зберігається в особовій справі, робиться запис про підставу та дату припинення його дії, який скріплюється гербовою печаткою. Військовозобов’язаний громадянин подає до відповідного органу чи підрозділу за бажанням другий примірник контракту, в якому робиться такий самий запис, що і в першому примірнику.
212. З особами, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, для досягнення ними відповідного професійно-кваліфікаційного рівня та набуття (відновлення) необхідних практичних навичок роботи на штатних посадах осіб рядового і начальницького складу проводяться збори (навчальні або перевірочні).
213. Особа, яка уклала контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту:
наказом по особовому складу керівника органу чи підрозділу цивільного захисту зараховується до резерву служби цивільного захисту на посаду, передбачену штатом воєнного часу органу управління, формування чи підрозділу цивільного захисту і вважається такою, що перебуває на спеціальному обліку, — протягом строку дії контракту;
під час мобілізації (в тому числі цільової) та переведення органів і підрозділів цивільного захисту на штати воєнного часу зобов’язана з’явитися на збірний пункт органу чи підрозділу цивільного захисту у строк, зазначений в надісланому їй розпорядженні керівника цього органу. З моменту оголошення мобілізації громадянам, які перебувають на військовому обліку та які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, забороняється зміна місця проживання без дозволу керівників відповідних органів та підрозділів цивільного захисту;
на час мобілізації приймається на умовах, визначених цим контрактом, на службу цивільного захисту для виконання обов’язків за посадою, передбаченою відповідним штатом воєнного часу.
Звільнення із служби цивільного захисту осіб, прийнятих на таку службу на основі контрактів про перебування у резерві служби цивільного захисту, здійснюється на підставі відповідного рішення, прийнятого у порядку, передбаченому Законами України “Про правовий режим надзвичайного стану” ( 1550-14 ) та “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” ( 3543-12 ).
214. Під час цільової мобілізації за особою, прийнятою на службу цивільного захисту на основі контракту про перебування у резерві служби цивільного захисту, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форми власності.
215. У разі зарахування військовозобов’язаних громадян до резерву служби цивільного захисту керівники органів чи підрозділів цивільного захисту зобов’язані письмово у семиденний строк в установленому порядку поінформувати про цей факт військовий комісаріат за місцем реєстрації зазначених громадян для переведення їх із загального військового обліку на спеціальний облік.
У військовому квитку військовозобов’язаного громадянина органом чи підрозділом цивільного захисту робиться відповідний запис про зарахування його до резерву служби цивільного захисту, про посаду, на яку він зараховується до резерву, зазначаються дата та номер наказу, що скріплюється гербовою печаткою та засвідчується підписом відповідного керівника органу чи підрозділу цивільного захисту.
216. Контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту припиняється (розривається):
1) у зв’язку із закінченням строку дії контракту;
2) за станом здоров’я — на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність громадянина до військової служби;
3) у зв’язку із скороченням штатів — у разі неможливості використання громадянина у резерві служби цивільного захисту у зв’язку із скороченням посад, передбачених штатами воєнного часу органу управління, аварійно-рятувального формування, спеціальних авіаційних, морських та інших формувань, навчального центру, формування чи підрозділу забезпечення, на яких можуть перебувати військовозобов’язані громадяни у резерві служби цивільного захисту;
4) у разі укладення з громадянином нового контракту;
5) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду;
6) у разі смерті (загибелі) громадянина, а також визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим;
7) у разі неприбуття громадянина на збори (навчальні або перевірочні) без поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
8) у разі виникнення установлених законом обставин, унаслідок яких військовозобов’язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації;
9) у зв’язку з набуттям громадянства іноземної держави.
217. У разі припинення (розірвання) контракту про перебування військовозобов’язаних громадян у резерві служби цивільного захисту керівники органів чи підрозділів цивільного захисту зобов’язані письмово у семиденний строк в установленому порядку поінформувати про цей факт військовий комісаріат за місцем реєстрації зазначених громадян для переведення їх на загальний військовий облік.
ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 593
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 629 “Про затвердження Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту” (Офіційний вісник України, 2005 р., № 30, ст. 1810).
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 2010 р. № 194 “Деякі питання тимчасової непрацездатності осіб рядового і начальницького складу” (Офіційний вісник України, 2010 р., № 14, ст. 673).
3. Пункт 7 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2011 р. № 1126 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 85, ст. 3113).
4. Пункт 4 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 412 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 39, ст. 1471).
5. Пункт 16 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2012 р. № 657 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 55, ст. 2213).
6. Пункт 38 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2012 р. № 868 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 71, ст. 2870).