Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що Комісія обґрунтовано відхилила зазначені твердження позивача, оскільки єдина тематика публікацій і відміток виключає їх випадковість та свідчить про їхнє свідоме розміщення на сторінці

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 9901/998/18

Провадження № 11-301заі19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі — Комісія, КДКП відповідно) про визнання протиправним та скасування рішення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2019 року (у складі колегії суддів Бевзенка В. М., Данилевич Н. А., Юрченко В. П., Шарапи В. М., Шипуліної Т. М.),

УСТАНОВИЛА:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 14 листопада 2018 року № 504дп-18, яким притягнуто прокурора відділу забезпечення державного обвинувачення у регіоні управління підтримання державного обвинувачення в суді Прокуратури Донецької області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладено на неї дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури (далі — Спірне рішення).

Суд першої інстанції встановив такі обставини.

ОСОБА_1 в органах прокуратури працює з грудня 2000 року по жовтень 2003 року, з липня 2004 року по час розгляду справи, на займаній посаді — прокурора відділу забезпечення державного обвинувачення у регіоні управління підтримання державного обвинувачення в суді Прокуратури Донецької області — із 14 квітня 2016 року.

З 10 січня 2017 року по 7 жовтня 2019 року перебуває у відпустці для догляду: за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

30 травня 2018 року до Комісії надійшла дисциплінарна скарга прокурора Донецької області Бондаренка Є. В. про вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

Із дисциплінарної скарги вбачається, що ОСОБА_1 на порушення вимог частини третьої, пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі — Закон № 1697-VII), статей 16, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року та Присяги працівника прокуратури у соціальній мережі «Одноклассники» висловлювала повагу до комуністичної символіки, підтримувала пропаганду комуністичного та націонал-соціалистичного (нацистського) тоталітарних режимів, прихильно ставилась до закликів до агресивної війни, розв`язування воєнного конфлікту, відкрито підтримувала учасників терористичної організації «ДНР» — шляхом проставлення відміток «считает классным». На думку скаржника, ОСОБА_1 своїми діями щодо публічного вираження у соціальній мережі «Одноклассники» власних проросійських поглядів, зневажливого ставлення до держави Україна, Президента України та військовослужбовців Збройних Сил України, позитивного ставлення до Президента Російської Федерації, політики та військових дій, що проводить остання по відношенню до України, вираження прихильного ставлення до закликів до насилля за національними ознаками — грубо порушила вимоги Присяги працівника прокуратури, вчинила дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, що є несумісним з подальшим перебуванням в органах прокуратури.

5 червня 2018 року членом Комісії ОСОБА_2 прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження.

За результатами перевірки членом Комісії ОСОБА_2 25 липня 2018 року складено висновок про відсутність дисциплінарного проступку у діях прокурора ОСОБА_1

5 квітня 2018 року, під час проведення перевірки ОСОБА_1 пояснила, що зареєструвалась у «Одноклассниках» 8-9 років тому для налагодження зв`язків та спілкування зі знайомими, яких ще тоді включила у статус «друзів», не є членом будь-яких груп у цій соціальній мережі, у яких групах брала участь — не пам`ятає, у цих групах дивилась новини та стежила за подіями, не висловлювала будь-яких закликів до агресивної війни, розв`язування воєнного конфлікту, жодних коментарів у групах новин не надавала, не підтримувала учасників терористичної організації «ДНР», не поширювала комуністичну та будь-яку іншу символіку, не розповсюджувала і не підтримувала пропаганду комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, не закликала до насилля за національними ознаками, до агресивної війни, до розв`язування воєнного конфлікту. Репосту будь-яких картинок, фото/відео та друкованих матеріалів в мережі не робила. Її громадянська позиція не суперечить інтересам України, вона ніколи не підтримувала та не підтримує заклики щодо розколу територіальної єдності України. Позначки «ОСОБА_1 считает классным» ставила тільки під особистими фото та відео знайомих. Через високу чуттєвість екранів гаджетів випадково могла зачепити кнопку та не помітити цього. Стрічки своїх подій ніколи не переглядала, тому не помічала, що є зайві помітки. Доступ до соціальної мережі в гаджетах є відкритим, без паролю. Її малолітня донька могла натиснути значок на екрані, зайти на сторінку та натискати кнопки. Її сторінка у соціальній мережі неодноразово була зламана невідомими, внаслідок чого на ній з`являлися сторонні коментарі та групи. Логін та пароль у зв`язку з цим не змінювала.

Підставою для проведення службового розслідування став рапорт прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Щербака А. М. та копія його протоколу огляду ІНФОРМАЦІЯ_2 року вебсторінки ІНФОРМАЦІЯ_1, створеної у всесвітній інформаційній системі загального доступу Інтернет на ім`я ОСОБА_1 , у якому він зробив висновок, що ОСОБА_1 на своїй сторінці у соціальній мережі «Одноклассники» поширює комуністичну символіку, пропаганду комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) режимів, заклики до агресивної війни, розв`язування воєнного конфлікту, відкрито підтримує учасників терористичної організації «ДНР».

В акті від 27 квітня 2018 року, підписаного у м. Маріуполі головою та членами комісії з проведення службового розслідування за фактом можливого порушення Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ОСОБА_1, зазначено, що цей акт складено за результатами огляду медіа-контенту з позначкою «ОСОБА_1 считает классным» за період з 1 січня 2017 року по 5 квітня 2018 року, який долучено у вигляді додатка до протоколу огляду від ІНФОРМАЦІЯ_2 року у кримінальному провадженні № 12013000000000507, дозвіл на вивчення якого отримано від прокурора Щербака А. М.

У цьому акті також зазначено, що в електронній папці з назвою «ОСОБА_1» знаходиться три файли: папка « ОСОБА_1_files», файл у форматі html «ОСОБА_1 », документ у форматі pdf «ОСОБА_1», який складається з 614 сторінок вмісту веб-сторінки ОСОБА_1 . В акті з посиланням на конкретні сторінки (3, 16, 17, 21, 22, 24, 32, 37, 39, 42, 44, 48, 50 та ін.) цього документа у форматі pdf наводяться численні приклади, які свідчать про підтримку ОСОБА_1 учасників терористичної організації «ДНР», її проросійські погляди, зневажливе ставлення до України, Президента України, військовослужбовців Збройних Сил України, позитивне ставлення до анексії Криму Російською Федерацією, її Президента, про наявність у її діях прихильного ставлення до закликів щодо насилля за національними ознаками, поширення комуністичної символіки, пропаганди комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.

Відповідно до висновку від 18 травня 2018 року, затвердженого прокурором Донецької області Бондаренком Є. В. 21 травня 2018 року, комісія з проведення службового розслідування вважає підтвердженими факти висловлення ОСОБА_1 поваги до комуністичної символіки, підтримання пропаганди комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, прихильного ставлення до закликів до агресивної війни, розв`язування воєнного конфлікту, відкритої підтримки учасників терористичної організації «ДНР» — шляхом проставляння нею відміток «считает классным» у соціальній мережі «Одноклассники», підтверджено відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, у діях останньої наявні ознаки порушень вимог Закону № 1697-VII, Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, що порочать звання прокурора, а також присяги прокурора, що є несумісним з її подальшим перебуванням на посаді в органах прокуратури.

14 листопада 2018 року Спірним рішенням ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на неї дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Вважаючи Рішення протиправним та таким, що не відповідає нормам матеріального права, загальним принципам презумпції невинуватості, ОСОБА_1 звернулась із цим позовом до суду.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 19 лютого 2019 року відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , вказавши на дотримання КДКП процедури розгляду дисциплінарної справи, наявність підстав для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності, а також обґрунтованість застосування но неї дисциплінарного стягнення саме у виді звільнення з органів прокуратури.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, порушує питання про скасування цього рішення та ухвалення нового — про задоволення позову.

Загалом наведені у скарзі доводи на обґрунтування протиправності Спірного рішення Комісії зводяться до того, що воно є таким, що не відповідає нормам матеріального права та загальним принципам презумпції невинуватості, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, а також, що під час проведення перевірки в дисциплінарному провадженні не здобуто жодного належного, допустимого та достовірного доказу, який би міг спростувати доводи щодо можливого випадкового натискання відмітки «ЛАЙК» неповнолітньою дитиною позивача, яка мала безперешкодний доступ до відповідних гаджетів, або випадкового чи навмисного проставляння відмітки «ЛАЙК» невідомими особами під час зламу сторінки.

Також ОСОБА_1 вважає, що Комісією не дотримано принципу пропорційності вчиненого дисциплінарного проступку та застосованого дисциплінарного стягнення, оскільки при прийнятті Спірно рішення жодним чином не було охарактеризовано позивача як особу прокурора, не враховано пом`якшуючих обставин (позивача не було притягнено до будь-якої відповідальності; бездоганне виконання посадових обов`язків; виховання двох неповнолітніх дітей).

У відзиві на апеляційну скаргу Комісія просила залишити без задоволення апеляційну скаргу, оскільки, на її думку, рішення суду першої інстанції ухвалено із дотриманням  норм матеріального та процесуального права.

На думку відповідача, ОСОБА_1 вчинила дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у її об`єктивності, неупередженості та незалежності, а також одноразово грубо порушила правила прокурорської етики, тобто вчинила дисциплінарні проступки, передбаченіпунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

Комісія вважає, що грубий характер цього дисциплінарного правопорушення є очевидним, оскільки вчинення подібних дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, а також одноразове грубе порушення правил прокурорської етики не може бути виправдано жодними обставинами і є несумісним з подальшим зайняттям нею будь-якої посади в органах прокуратури, а тому відповідно до частини четвертої статті 49 Закону

№ 1697-VII застосування більш м`якого виду стягнення неможливе.

Дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані на противагу їм аргументи представника Комісії, перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.

За правилами пунктів 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та систематичного або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики.

Згідно зі статтею 44 цього ж Закону дисциплінарне провадження здійснюється Комісією.

Відповідно до частин четвертої, десятої статті 46 Закону № 1697-VIIпісля відкриття дисциплінарного провадження член КДКП проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена КДКП за результатами перевірки.

Член КДКП за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член Комісії встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена КДКП щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.

Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні Комісії заслуховуються пояснення члена КДКП, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і, в разі необхідності, інших осіб (частина п`ята статті 47 Закону № 1697-VII).

Порядок прийняття Комісією рішення у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора передбачений статтею 48 Закону № 1697-VII.

Так, Комісія приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення Комісія за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.

Член Комісії, який проводив перевірку та готував висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, не має права брати участі в голосуванні при прийнятті рішення за результатами розгляду зазначеного висновку та бути присутнім під час проведення такого голосування.

Під час прийняття рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

Рішення Комісії викладається в письмовій формі, підписується головуючим і її членами, які брали участь у розгляді висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, і оголошується на засіданні цього органу. Рішення у дисциплінарному провадженні має містити:

1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду прокурора, який притягається до дисциплінарної відповідальності;

2) обставини, встановлені під час здійснення провадження;

3) мотиви, з яких Комісія ухвалила рішення;

4) суть рішення за наслідками розгляду із зазначенням виду дисциплінарного стягнення в разі його накладення;

5) порядок і строк оскарження рішення; (частини перша — третя, шоста статті 48 Закону).

Відповідно до частини першої статті 49 цього Закону на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:

1) догана;

2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора);

3) звільнення з посади в органах прокуратури.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення (частина перша статті 50 цього Закону).

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, відмовляючи у задоволенні позову, погодився з висновком Комісії про наявність у діях прокурора ОСОБА_1 . складу передбаченого пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII дисциплінарного проступку у зв`язку із установленими фактами висловлення нею у соціальній мережі «Одноклассники» поваги комуністичної символіки, підтримання пропаганди комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) режимів, прихильного ставлення до закликів до агресивної війни, розв`язування воєнного конфлікту, відкритої підтримки учасників терористичної організації «ДНР». Також суд погодився з висновком КДКП, що ці дисциплінарні проступки є несумісними з подальшим зайняттям цим прокурором будь-якої посади в органах прокуратури і не може мати наслідком накладення більш м`якого стягнення, ніж звільнення з посади в органах прокуратури.

Водночас ОСОБА_1 стверджує про необґрунтованість таких висновків, посилається на недоведеність обставин вчинення нею дій, які стали підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Велика Палата Верховного Суду з цього приводу зазначає таке.

Згідно з пунктами 2, 4, 10 частини першої статті 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності; презумпції невинуватості; неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

За пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 цього Закону прокурор зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів визначає основні принципи моральних норм та правил прокурорської етики, якими повинні керуватися прокурори при виконанні своїх службових обов`язків та поза службою.

Статтею 19 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів визначено, зокрема, що прокурор має суворо дотримуватись обмежень, передбачених антикорупційним законодавством, не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних, у тому числі вступати у позаслужбові стосунки з метою використання службових повноважень або службового становища.

У розділі ІІІ цього Кодексу визначені вимоги до позаслужбової поведінки прокурора.

Так, відповідно до вимог статті 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв`язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об`єктивність виконання професійних обов`язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Поза службою поводитися коректно і пристойно.

ОСОБА_1 стверджує, що можливе випадкове проставляння позначок «считает классным» у соціальній мережі «Одноклассники» її малолітньою донькою або сторонніми особами.

Проте Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що Комісія обґрунтовано відхилила зазначені твердження позивача, оскільки єдина тематика публікацій і відміток виключає їх випадковість та свідчить про їхнє свідоме розміщення на сторінці, а також відхилила й посилання ОСОБА_1 на злам сторінки з огляду на те, що позивач не змінювала логін та пароль та не видалила відповідні публікації і відмітки з вебсторінки.

За викладених обставин доводи ОСОБА_1 щодо невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи не можна вважати обґрунтованими.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду не може погодитися з доводами ОСОБА_1 про те, що у її діях не встановлено ознак проступку, за який за змістом частини четвертої статті 49 Закону № 1697-VІІ передбачено стягнення у виді звільнення з органів прокуратури, та вважає обґрунтованими висновки суду про те, що вчинені позивачем дії порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у її об`єктивності, неупередженості, у чесності, непідкупності органів прокуратури, що є грубим порушенням правил прокурорської етики, що свідчить про неможливість подальшого його перебування на посаді прокурора.

Приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, Комісія врахувала характер проступку, його наслідки, особу прокурора, ступінь вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

Ураховуючи наведене, висновок суду першої інстанції про законність і обґрунтованість Спірного рішення Комісії ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального й процесуального права.

Як убачається із матеріалів справи та зі змісту оскаржуваного судового рішення, суд повно та всебічно встановив обставини справи, дослідив докази у справі та, належним чином умотивувавши своє рішення, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Велика Палата Верховного Суду не встановила порушень норм матеріального та процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315, частини першої статті 316 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення — без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що суд прийняв правильне і законне рішення, доводи позивача наведені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а отже, немає підстав для скасування рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2019 року.

Керуючись статтями 266, 292, 308, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя-доповідач О. Б. Прокопенко Судді:Н. О. АнтонюкО. Р. Кібенко Т. О. АнцуповаВ. С. Князєв С. В. БакулінаЛ. М. Лобойко В. В. БританчукН. П. Лященко Ю. Л. ВласовВ. В. Пророк М. І. ГрицівО. М. Ситнік Д. А. ГудимаВ. Ю. Уркевич В. І. ДанішевськаО. Г. Яновська Ж. М. Єленіна