Повернення судового збору у випадку закриття касаційного провадження пункт 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» не передбачає, що унеможливлює задоволення клопотання Товариства про повернення судового збору.

УХВАЛА

Київ

22 листопада 2019 року

справа №816/731/16

адміністративне провадження №К/9901/9639/19

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду:

головуючого — Ханової Р.Ф.,

суддів: Бевзенка В. М., Калашнікової О.В., Коваленко Н.В., Олендера І. Я., Рибачука А.І., Смоковича М.І.

розглянувши у порядку письмового провадження питання про повернення судового збору у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина-Центр» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення — рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина-Центр» на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2019 року, постановлену у складі колегії суддів Яковенко М.М. (доповідач), Лях О.П., Бегунц А.О.,

УСТАНОВИВ :

І. Обставини справи

В травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Долина-Центр» (далі — Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000321403 від 12 травня 2016 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Вважаючи, що, приймаючи рішення, суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, втім ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2019 року апеляційну скаргу Товариства повернуто без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив її скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду.

В подальшому на адресу касаційного суду від Товариства надійшло клопотання про відмову від касаційної скарги на підставі частини 5 статті 337 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року клопотання Товариства про відмову від касаційної скарги на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2019 року задоволено та закрито касаційне провадження за його касаційною скаргою на цю ухвалу.

Разом з тим, у вказаному клопотанні Товариством порушено й питання повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

ІІ . Провадження в суді касаційної інстанції

Під час розгляду питання про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача — Пасічник С.С., суддів Васильєвої І.А., Юрченко В.П., встановлено наявність протилежних висновків колегій суддів Касаційного адміністративного суду з питань застосування положень пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» при вирішенні питання про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, у випадку відмови від касаційної скарги.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №808/1984/18 (провадження К/9901/67210/18) в ухвалі від 10 квітня 2019 року, закриваючи касаційне провадження у справі, у зв`язку з відмовою від касаційної скарги, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про повернення сплаченого судового збору на підставі пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Аналогічного висновку про необхідність задоволення клопотання про повернення сплаченого судового збору дійшов Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду під час розгляду касаційних скарг у справах №821/1468/17 (касаційне провадження №К/9901/57724/18, ухвала від 20 грудня 2018 року), №820/721/17 (касаційне провадження №К/9901/35777/18, ухвала від 12 липня 2019 року), №345/2563/17 (касаційне провадження №К/9901/52441/18, ухвала від 20 листопада 2018 року), №823/2491/18 (касаційне провадження №К/9901/60693/18, ухвала від 02 квітня 2019 року).

Водночас, інша колегія суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 14 серпня 2018 року у справі №803/1074/17 (провадження К/9901/11193/18), відмовляючи в задоволенні клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, зазначила, що з положень пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» та частини 2 статті 142 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що судовий збір повертається у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, а також у разі закриття (припинення) провадження у справі. Вказані випадки не є тотожними закриттю касаційного провадження у справі, що передбачено статтею 339 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічних висновків дійшла колегія суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 19 червня 2019 року у справі №806/1993/18 (провадження К/9901/1236/19), зазначивши, що аналіз положень пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що сплачений при звернення з позовом (скаргою) судовий збір підлягає поверненню судом у порядку розподілу судових витрат у разі закриття провадження в адміністративній справі. Підстави для закриття провадження у справі визначені статтею 238 Кодексу адміністративного судочинства України. Натомість ні Кодекс адміністративного судочинства України, ні Закон України «Про судовий збір», не передбачають повернення судового збору у разі відмови від касаційної (апеляційної) скарги та, відповідно, закриття касаційного (апеляційного) провадження.

Такі ж висновки викладені колегіями суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалах від 03 вересня 2019 року у справі №2240/2687/18 (провадження №К/9901/66003/18) та від 19 червня 2018 року у справі №808/1663/17 (провадження №К/9901/5415/18).

Отже має місце різна практика щодо застосування пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір». Тому використання висновку з однієї зі вказаних справ Касаційного адміністративного суду, відбудеться з відступленням від протилежного висновку того ж Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року справу передано на розгляд об`єднаної палати у складі суддів головуючого судді — Ханової Р.Ф., суддів — Бевзенка В. М., Калашнікової О.В., Коваленко Н.В., Олендера І. Я., Рибачука А.І., Смоковича М.І.

ІІІ. Позиція об`єднаної палати Верховного Суду

Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким законом є Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Статтею 7 зазначеного Закону встановлені виключні підстави для повернення судового збору (за наявності клопотання особи, яка сплатила судовий збір), а саме:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до частини 2 статті 142 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Як зазначалось вище, вирішуючи питання про повернення судового збору у зв`язку з відмовою від касаційної скарги колегії суддів керувалися саме пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Аналізуючи всі зазначені вище рішення Касаційного адміністративного суду, Суд дійшов до висновку, що до виникнення різної практики щодо застосування пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» призвело неоднозначне тлумачення категорії «закриття (припинення) провадження у справі».

Так, колегії суддів Касаційного адміністративного суду, які відмовляли в задоволенні клопотання про повернення судового збору вузько тлумачили категорію «закриття (припинення) провадження у справі», маючи на увазі лише підстави для закриття провадження встановлені статтею 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

В той же час, колегії суддів Касаційного адміністративного суду задовольняючи клопотання про повернення судового збору у зв`язку з відмовою від касаційної скарги ширше підходили до розуміння категорії «закриття (припинення) провадження у справі», маючи на увазі, що видами загального процесуального інституту закриття провадження у справі є: закриття провадження у справі (стаття 238 КАС України); закриття апеляційного провадження (стаття 305 КАС України); закриття касаційного провадження (стаття 339 КАС України); закриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами (частина 1 статті 367 КАС України).

Аналіз процесуального законодавства свідчить про неможливість ототожнення понять «закриття провадження у справі» та «закриття касаційного провадження».

До зазначених висновків можна дійти виходячи з підстав та наслідків закриття провадження у справі та закриття касаційного провадження.

Суд наділений повноваженнями закрити провадження у справі судового процесу (в суді першої інстанції, на стадії апеляційного чи касаційного перегляду), при цьому підстави для закриття провадження у справі передбаченні саме статтею 238 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме суд закриває провадження у справі у випадках, якщо:

1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;

3) якщо сторони досягли примирення;

4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;

7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;

8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Тоді як, підстави для закриття касаційного провадження (як окремої стадії судового процесу) передбачені статтею 339 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме суд закриває касаційне провадження у справі у випадках:

1) після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги;

2) після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;

3) після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Наслідком закриття провадження у справі є відсутність (скасування) рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, тоді як закриття касаційного провадження призведе до залишення в силі рішення суду апеляційної інстанції.

Зазначене підтверджує різне значення понять «закриття провадження у справі» та «закриття касаційного провадження» та неможливість їх ототожнення.

Пункт 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачає можливість повернення судового збору лише у випадку закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Повернення судового збору у випадку закриття касаційного провадження пункт 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» не передбачає, що унеможливлює задоволення клопотання Товариства про повернення судового збору.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 29 травня 2019 року у справі №820/4918/16 (провадження №11-42апп19).

Керуючись статтями 3, 345, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина-Центр» про повернення судового збору у справі №816/731/16 — відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді В.М. Бевзенко

О.В. Калашнікова

Н.В. Коваленко

І.Я. Олендер

А.І. Рибачук

М.І. Смокович