Нове в реєстраціїї операцій з купівлі-продажу іноземної валюти

ПОРЯДОК
реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства доходів і зборів України 28.08.2013  № 417
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 р. за № 1617/24149
I. Загальні положення
1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон) та Податкового кодексу України.
Цей Порядок поширюється на усіх суб’єктів господарювання та їх представників (уповноважених осіб), які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти.
Дія цього Порядку не поширюється на реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО), що застосовуються для реєстрації розрахунків за товари (послуги).
2. Цим Порядком визначаються форми:
заяви про реєстрацію РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;
довідки про резервування фіскального номера РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;
реєстраційного посвідчення РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;
заяви про скасування реєстрації РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;
довідки про скасування реєстрації РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;
рішення про скасування реєстрації РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;
заяви про реєстрацію журналу використання РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;
журналу використання РРО з купівлі-продажу іноземної валюти.
3. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:
аванс — одержання касиром цінностей від уповноваженої особи на початку зміни;
введення в експлуатацію — роботи з технічного обслуговування РРО, пов’язані з підготовкою його до експлуатації (вхідний контроль, регулювання, усунення виявлених несправностей) відповідно до експлуатаційних документів виробника або постачальника (далі — експлуатаційні документи), а також введення обов’язкових реквізитів чека, фіскального номера користувача, персоналізації РРО та переведення РРО у фіскальний режим роботи;
виробник — суб’єкт господарювання, який виробляє РРО і є власником конструкторсько-технологічної та програмної документації або відповідної ліцензії на їх виготовлення;
Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі — Державний реєстр РРО) — перелік моделей РРО та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам чинних державних технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України «Про підтвердження відповідності» ( 2406-14 ), а також відповідають вимогам нормативних актів України і дозволені для застосування у сфері, визначеній Законом ( 265/95-ВР );
електронне повідомлення — інформація, надана споживачу через телекомунікаційні мережі, яка може бути в будь-який спосіб відтворена або збережена споживачем в електронному вигляді;
засіб контролю — спеціальна номерна пломба у вигляді прямокутника розміром 79х24 мм з фігурною вирубкою на краях, розділеного лінією перфорації на дві частини. Засіб контролю складається з трьох шарів: клейовий шар, папір, фольга гарячого тиснення;
зміна — період роботи РРО від реєстрації першої валютно-обмінної операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту за період роботи одного касира;
контрольна стрічка — копії розрахункових документів, послідовно сформованих РРО, що надруковані або створені в електронній формі таким РРО, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі (далі — КСЕФ);
нефіскальний режим роботи — режим роботи РРО, в якому не забезпечується безумовне виконання ним фіскальних функцій;
оперативна пам’ять — запам’ятовувальний пристрій у складі фіскального блока РРО, де зберігаються поточні дані, обчислені або занесені за допомогою програмного забезпечення цього РРО;
персоналізація РРО — процедура, під час якої на підставі даних щодо фіскального номера РРО, заводського номера РРО, ідентифікаційного номера РРО (для РРО з КСЕФ) / ідентифікаційного номера модема (для РРО, що друкують контрольну стрічку) та ідентифікаційного номера спеціалізованого пристрою, призначеного для реалізації функцій захисту інформації від модифікації та перегляду (далі — модуль безпеки SAM), відбувається ідентифікація РРО в системі обліку даних РРО Міністерства доходів і зборів України (далі — Міндоходів);
реєстратор розрахункових операцій — пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До РРО належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;
розрахунковий документ — документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну;
строк служби — строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність РРО, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів;
технічне обслуговування — комплекс робіт, передбачених експлуатаційними документами, які виконуються з метою підтримки працездатності РРО;
фіскальна пам’ять — запам’ятовувальний пристрій у складі РРО, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою;
фіскальний блок — невід’ємна складова частина РРО, за допомогою якої забезпечується реєстрація обороту, визначення розміру податку на додану вартість, керування механізмом друкування чеків і звітів, виведення інформації на індикатори цього РРО;
фіскальний звітний чек — документ встановленої форми, надрукований РРО, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам’яті;
фіскальний режим роботи — режим роботи опломбованого належним чином РРО, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій;
фіскальна функція — здатність РРО забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам’яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;
центр сервісного обслуговування (далі — ЦСО) — суб’єкт господарювання, який за договором з постачальником надає послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту РРО;
Z-звіт — фіскальний звіт, під час друкування якого інформація про обсяги валютно-обмінних операцій заноситься до фіскальної пам’яті РРО.
Інші терміни, що вживаються в цьому Порядку, застосовуються в значеннях, визначених законодавством України.
II. Порядок реєстрації реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти
1. Формування та застосування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти
1. При реєстрації РРО в органах доходів і зборів йому присвоюється фіскальний номер РРО.
2. Фіскальний номер РРО становить 10-розрядний числовий порядковий номер реєстраційного запису в автоматизованій інформаційній системі реєстрації РРО Міндоходів (далі — інформаційна система Міндоходів), алгоритм формування якого встановлює Міндоходів.
3. Фіскальний номер РРО автоматично формується в інформаційній системі Міндоходів при резервуванні фіскального номера, є єдиним для всього інформаційного простору України, не змінюється при перереєстрації РРО і зберігається за РРО до дати скасування реєстрації РРО.
Після скасування реєстрації РРО фіскальний номер закривається та надалі не використовується.
4. Під час фіскалізації до фіскальної пам’яті РРО заносяться фіскальний номер РРО та дата внесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО.
5. Фіскалізація проводиться один раз за весь період експлуатації РРО суб’єктом господарювання. При цьому РРО повинен забезпечити неможливість подальшого виходу з фіскального режиму роботи.
6. Фіскальний номер РРО зазначається у всіх розрахункових документах, чеках всіх звітів, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
2. Реєстрація та введення в експлуатацію реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти
1. Уповноважені банки, уповноважені фінансові установи, національний оператор поштового зв’язку, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти у пунктах обміну іноземної валюти, та їх агенти (далі — суб’єкти господарювання) для здійснення операцій з купівлі-продажу валюти зобов’язані зареєструвати РРО відповідно до положень цього Порядку, виконати персоналізацію РРО, опломбувати РРО та перевести РРО у фіскальний режим роботи.
2. Реєстрації в органах доходів і зборів підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО зі сферою застосування «операції з купівлі-продажу іноземної валюти», за умови, що строк служби, встановлений в технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, встановлених Державним реєстром РРО.
3. Реєстрація РРО здійснюється в органі доходів і зборів за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Національний оператор поштового зв’язку, який на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютно-обмінних операцій має право здійснювати валютно-обмінні операції, може реєструвати РРО за місцем обліку своїх відокремлених підрозділів, які мають право здійснювати зазначені операції на підставі наданого національним оператором поштового зв’язку дозволу на здійснення валютно-обмінних операцій.
4. Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання подає до органу доходів і зборів:
заяву про реєстрацію РРО з купівлі-продажу іноземної валюти за формою № 1-РРОВ (додаток 1) (далі — реєстраційна заява);
копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;
копію договору суб’єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО.
5. Реєстраційна заява має бути підписана керівником суб’єкта господарювання із зазначенням дати подання. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають обов’язковому заповненню.
Копії документів засвідчуються підписом керівника суб’єкта господарювання.
6. У разі подання реєстраційної заяви в паперовому вигляді суб’єктом господарювання пред’являються оригінали відповідних документів.
При поданні реєстраційної заяви в електронному вигляді оригінали таких документів пред’являються органу доходів і зборів разом із довідкою ЦСО про опломбування РРО та актом введення в експлуатацію.
Оригінали документів, крім реєстраційної заяви, повертаються суб’єкту господарювання, копії залишаються в органі доходів і зборів.
7. Суб’єкти господарювання, які включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, можуть подавати реєстраційні заяви в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис».
Порядок та строки розгляду органами доходів і зборів реєстраційних заяв, поданих в електронному вигляді, є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих у паперовому вигляді.
До реєстраційної заяви додаються скановані копії документів, визначені пунктом 4 цієї глави.
У разі подання заяви в електронному вигляді суб’єкт господарювання може отримати довідку про резервування фіскального номера РРО та копію реєстраційного посвідчення засобами телекомунікаційного зв’язку на адресу своєї електронної пошти. Для цього в реєстраційній заяві суб’єкт господарювання зазначає спосіб отримання таких документів: в електронному вигляді на електронну пошту, адресу якої зазначено в заяві, або безпосередньо в органі доходів і зборів.
8. Протягом двох робочих днів після отримання документів, визначених у пункті 4 цієї глави, орган доходів і зборів відмовляє у реєстрації РРО, якщо:
РРО вже зареєстровано;
модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру РРО;
не відповідає сфері застосування РРО, зазначеній в реєстраційній заяві;
ЦСО не має права на технічне обслуговування та ремонт РРО у зв’язку з відсутністю договору з виробником (постачальником) такого РРО;
документи подано не в повному обсязі;
в органі доходів і зборів наявні відомості щодо відсутності реєстрації або скасування рішення про реєстрацію пункту обміну іноземної валюти;
суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців;
суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в органі доходів і зборів, до якого подано документи на реєстрацію РРО;
суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в органі доходів і зборів за місцезнаходженням пункту обміну іноземної валюти, де буде використовуватися РРО.
9. За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО орган доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову в проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови.
10. У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа органу доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дати надходження заяви приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі Міндоходів та видає суб’єкту господарювання довідку про резервування фіскального номера РРО з купівлі-продажу іноземної валюти за формою № 2-РРОВ (додаток 2) (далі — довідка про резервування фіскального номера).
Довідка про резервування фіскального номера дійсна протягом п’яти робочих днів з дати її видачі.
11. Датою резервування фіскального номера РРО, яка зазначається в довідці про резервування фіскального номера, є дата, що відповідає даті формування фіскального номера РРО в інформаційній системі Міндоходів.
12. Органом доходів і зборів довідка про резервування фіскального номера може бути надіслана в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку на електронну адресу ЦСО, зазначену в реєстраційній заяві, у разі включення такого ЦСО до системи подання податкових документів в електронному вигляді.
13. Протягом п’яти робочих днів з дати видачі / з дати надсилання на адресу електронної пошти довідки про резервування фіскального номера суб’єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи: занесення фіскального номера РРО до фіскальної пам’яті та опломбування РРО в ЦСО.
14. Для завершення процедури реєстрації РРО суб’єкт господарювання до закінчення терміну дії довідки про резервування фіскального номера надає до органу доходів і зборів копію довідки про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО. У разі ненадання або несвоєчасного надання зазначених документів довідка про резервування фіскального номера вважається недійсною.
Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа органу доходів і зборів не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи Міндоходів та надає суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення за формою № 3-РРОВ (додаток 3) (далі — реєстраційне посвідчення), що засвідчує реєстрацію РРО з купівлі-продажу іноземної валюти в органі доходів і зборів.
Датою реєстрації РРО, яка зазначається в реєстраційному посвідченні, є дата, що відповідає даті внесення даних до інформаційної системи Міндоходів.
15. Органом доходів і зборів за місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносяться записи щодо місцезнаходження та номера пункту обміну іноземної валюти, де використовується РРО, а також найменування органу доходів і зборів за місцезнаходженням такого пункту обміну іноземної валюти та дати початку обліку РРО у цьому органі.
16. У реєстраційній заяві зазначається спосіб отримання реєстраційного посвідчення: поштою або безпосередньо в органі доходів і зборів.
Якщо суб’єктом господарювання обрано спосіб отримання реєстраційного посвідчення поштою, то оплату вартості поштових послуг суб’єкт господарювання має здійснити до отримання реєстраційного посвідчення шляхом подання до органу доходів і зборів поштових марок на суму, що відповідає вартості послуг поштового зв’язку з пересилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення.
17. Документи, визначені цією главою, можуть бути подані та/або отримані керівником суб’єкта господарювання або через уповноважену особу за наявності документа, що посвідчує таку особу, та належним чином оформленої довіреності на проведення реєстрації РРО.
18. Якщо орган доходів і зборів або пошта не може вручити суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, відмовою прийняти таке реєстраційне посвідчення, відсутністю за місцезнаходженням суб’єкта господарювання, то орган доходів і зборів оформляє довідку, в якій зазначає причину, що призвела до неможливості вручення реєстраційного посвідчення. Така довідка разом з реєстраційним посвідченням зберігається в реєстраційній частині облікової справи суб’єкта господарювання. У цьому разі суб’єкт господарювання може отримати реєстраційне посвідчення в органі доходів і зборів до скасування реєстрації РРО згідно з цим Порядком.
19. Для інформування суб’єктів господарювання Міндоходів щодекади оприлюднює на веб-сайті:
дані щодо фіскальних номерів РРО із зазначенням найменування суб’єкта господарювання, дати реєстрації РРО, а також номера останнього журналу використання РРО, зареєстрованого на такий РРО, та дати його реєстрації;
дані щодо фіскальних номерів РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи органів доходів і зборів, із зазначенням найменування суб’єкта господарювання, дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО.
Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.
20. Реєстрація резервного РРО проводиться в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО.
При реєстрації резервного РРО в правому верхньому куті реєстраційного посвідчення робиться напис «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні зазначаються місцезнаходження пункту обміну іноземної валюти, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках — місцезнаходження всіх пунктів обміну іноземної валюти, де він може використовуватися.
21. Персоналізація РРО здійснюється для однозначного визначення РРО в системі обліку даних Міндоходів за допомогою системи унікальних номерів, до якої входять фіскальний номер РРО, ідентифікаційний номер РРО (для РРО з КСЕФ) або ідентифікаційний номер модема (для РРО, що друкують контрольну стрічку), заводський номер РРО та ідентифікаційний номер модуля безпеки SAM, відповідно до Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів державної податкової служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року № 1057, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2012 року за № 1744/22056 (далі — Порядок передачі).
Персоналізація РРО виконується ЦСО:
після присвоєння фіскального номера;
у разі зміни фіскального номера РРО або ідентифікаційного номера модема (для РРО, що друкують контрольну стрічку), або ідентифікаційного номера РРО (для РРО з КСЕФ), або ідентифікаційного номера модуля безпеки.
22. Інформація, що збирається, використовується та формується органами доходів і зборів у зв’язку з реєстрацією та обліком РРО, вноситься до інформаційної системи Міндоходів і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.
3. Перереєстрація реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти
1. У разі перереєстрації РРО з метою використання його в іншому пункті обміну іноземної валюти суб’єктом господарювання надається реєстраційна заява з позначкою «Перереєстрація» та реєстраційне посвідчення.
Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа органу доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи Міндоходів та повертає суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення з відміткою про перереєстрацію РРО в органі доходів і зборів.
2. У разі зміни найменування суб’єкта господарювання або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, які зазначаються в реєстраційному посвідченні, або виявлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, втрати або непридатності його для користування суб’єкт господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до органу доходів і зборів за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації та реєстраційне посвідчення.
Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа органу доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи Міндоходів та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.
3. При перереєстрації РРО довідка про опломбування РРО надається суб’єктом господарювання у разі, якщо зміна даних про суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні та, відповідно, відображаються у всіх розрахункових документах, чеках всіх звітів, потребує переопломбування РРО.
4. Скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти
1. Реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО, яке відбувається у випадках, якщо:
1) суб’єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО з купівлі-продажу іноземної валюти за формою № 4-РРОВ (додаток 4) (далі — заява про скасування реєстрації);
2) вичерпався строк служби РРО, визначений в паспорті (формулярі) РРО;
3) закінчились визначені законодавством строки експлуатації РРО;
4) РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром РРО;
5) виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Державного реєстру РРО;
6) установчі документи суб’єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;
7) наявне судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання — банкрута;
8) наявне судове рішення щодо припинення суб’єкта господарювання, що не пов’язане з банкрутством;
9) припинено діяльність пункту обміну іноземної валюти за обставинами, визначеними законодавством;
10) в органах доходів і зборів наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців щодо державної реєстрації припинення суб’єкта господарювання;
11) викрадено РРО;
12) відбулась зміна власника РРО.
2. Скасування реєстрації РРО на підставах, визначених у підпунктах 1, 11 та 12 пункту 1 цієї глави, здійснюється за заявою суб’єкта господарювання, а на підставах, визначених у підпунктах 2-10 пункту 1 цієї глави, може здійснюватися за заявою суб’єкта господарювання або примусово за рішенням органу доходів і зборів за місцем реєстрації РРО.
3. Заяву про скасування реєстрації суб’єкт господарювання подає до органу доходів і зборів за місцем реєстрації РРО.
Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в ЦСО, з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.
Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає довідку ЦСО про розпломбування РРО (крім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника) та повертає органу доходів і зборів реєстраційне посвідчення.
Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких органом доходів і зборів прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.
У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу внутрішніх справ.
У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації: поштою або безпосередньо в органі доходів і зборів.
4. Посадова особа органу доходів і зборів протягом 5 календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації, довідки ЦСО про розпломбування РРО та реєстраційного посвідчення або прийняття рішення органу доходів і зборів про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи Міндоходів та надає суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації РРО з купівлі-продажу іноземної валюти за формою № 5-РРОВ (додаток 5) (далі — довідка про скасування реєстрації), що засвідчує скасування реєстрації РРО.
У разі якщо скасування реєстрації РРО було здійснено за рішенням органу доходів і зборів, копія довідки про скасування реєстрації направляється ЦСО, яким проводилося технічне обслуговування РРО.
ЦСО, включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді, органом доходів і зборів може бути надіслано повідомлення про скасування реєстрації РРО в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку.
5. Орган доходів і зборів за місцем реєстрації РРО не пізніше одного місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації РРО, визначених у підпунктах 4-10 пункту 1 цієї глави, приймає рішення про скасування реєстрації РРО у разі, якщо суб’єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації та такі підстави залишились актуальними.
6. Орган доходів і зборів за місцем реєстрації РРО у випадках, передбачених підпунктами 2 та 3 пункту 1 цієї глави, попереджає суб’єкта господарювання за місяць до настання терміну про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО.
Скасування реєстрації РРО проводиться органом доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня настання терміну виведення з експлуатації РРО.
7. Рішення органу доходів і зборів про скасування реєстрації РРО оформляється за формою № 6-РРОВ (додаток 6).
8. Документи, визначені цією главою, можуть бути подані та/або отримані відповідальною особою суб’єкта господарювання або через уповноважену особу за наявності документа, що посвідчує таку особу, та належним чином оформленої довіреності на проведення скасування реєстрації РРО.
5. Реєстрація журналів використання реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти
1. На кожний РРО з купівлі-продажу іноземної валюти реєструється журнал використання РРО з купівлі-продажу іноземної валюти (далі — журнал використання РРО), за формою наведеною в додатку 7.
Журнал використання РРО має бути прошнурованим, з послідовною нумерацією сторінок та засобами контролю, установленими таким чином, щоб унеможливити розшнурування журналу або вилучення його аркушів без порушення цілісності засобу контролю.
На титульній сторінці журналу використання РРО мають бути здійснені записи щодо суб’єкта господарювання, кількості аркушів, номера установленого засобу контролю, даних про РРО (модифікація, заводський і фіскальний номери, версія програмного забезпечення).
2. Реєстрація першого журналу використання РРО здійснюється одночасно з реєстрацією РРО, другого та наступних — на підставі заяви про реєстрацію журналу використання РРО з купівлі-продажу іноземної валюти ( z1617-13 ) за формою № 7-РРОВ (додаток 8) (далі — заява про реєстрацію журналу).
Суб’єкти господарювання, які включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, можуть подавати такі заяви в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку. Порядок та строки розгляду органами доходів і зборів заяв, поданих в електронному вигляді, є такими самими, як і для заяв, поданих у паперовому вигляді.
При проведенні реєстрації РРО або після отримання заяви про реєстрацію журналу та в разі відсутності підстав для відмови в реєстрації посадова особа органу доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня отримання заяви проводить реєстрацію журналу використання РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи Міндоходів.
За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації журналу використання РРО орган доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня отримання заяви про реєстрацію журналу надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову в проведенні реєстрації журналу використання РРО із зазначенням підстав для такої відмови.
Фіскальний номер першого журналу використання РРО складається з фіскального номера РРО та літери «в».
Номер другого та наступних журналів використання РРО складається з номера першого журналу, зареєстрованого на той самий РРО, та проставленого через дріб порядкового номера журналу.
3. У разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання та/або уповноваженого банку (фінансової установи) або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, які зазначаються в журналі використання РРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах на титульній сторінці журналу використання РРО суб’єкт господарювання здійснює перереєстрацію журналу використання РРО.
Для цього не пізніше п’яти робочих днів з дня виникнення підстав для перереєстрації суб’єкт господарювання подає до органу доходів і зборів за місцем реєстрації журналу використання РРО заяву про реєстрацію журналу із зазначенням причини перереєстрації та журнал використання РРО, який підлягає перереєстрації.
Після отримання заяви про реєстрацію журналу посадова особа органу доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня подання такої заяви проводить перереєстрацію журналу використання РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи Міндоходів та даних на титульній сторінці журналу використання РРО.
Усі доповнення або виправлення на титульній сторінці журналу використання РРО засвідчуються підписом посадової особи органу доходів і зборів, яка здійснила перереєстрацію, та печаткою органу доходів і зборів.
4. Скасування журналу використання РРО здійснюється одночасно із скасуванням реєстрації РРО або за письмовою заявою суб’єкта господарювання довільної форми (у разі викрадення, втрати, непридатності для користування тощо).
Рішення про скасування реєстрації журналу використання РРО або його переопломбування може бути прийнято керівником органу доходів і зборів за місцем реєстрації РРО, якщо порушено цілісність засобу контролю, встановленого на журнал використання РРО, та/або виявлено факт опломбування журналу підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, зазначеним у заяві про реєстрацію журналу.
Цілісність та справжність засобів контролю встановлюються за методикою їх виробника.
У разі прийняття рішення про скасування реєстрації журналу використання РРО посадова особа органу доходів і зборів не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення підстав вносить відповідні дані до інформаційної системи Міндоходів та здійснює запис на титульній сторінці журналу використання РРО (у разі його наявності) щодо скасування реєстрації журналу, який засвідчує підписом та печаткою органу доходів і зборів.
При переопломбуванні журналу виправляються дані про встановлений засіб контролю та вноситься відповідний запис до інформаційної системи Міндоходів. Помітки, викреслювання, виправлення засвідчуються підписом посадової особи та печаткою органу доходів і зборів.
ІІІ. Порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти
1. На території України у сферах, визначених Законом ( 265/95-ВР ), дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
2. РРО може застосовуватись виключно після реєстрації в органах доходів і зборів і тільки в тому пункті обміну іноземної валюти, який зазначений в реєстраційному посвідченні, відповідно до сфери застосування, установленої Державним реєстром РРО, та за наявності договору про технічне обслуговування та ремонт РРО.
Застосування РРО, опломбованого засобами контролю центру сервісного обслуговування, з яким суб’єкт господарювання не уклав договір про технічне обслуговування та ремонт такого РРО, вважається порушенням встановленого порядку опломбування.
3. Суб’єкти господарювання, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, зобов’язані:
проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій;
подавати до органів доходів і зборів інформацію, визначену пунктом 7 статті 3 Закону, згідно з Порядком передачі;
зберігати протягом робочої зміни другий примірник розрахункового документа, що підтверджує здійснення операції;
застосовувати у встановленому порядку лише РРО, що включені до Державного реєстру РРО;
видавати особі, яка купує або продає іноземну валюту, перший примірник розрахункового документа на повну суму операції;
здійснювати операції з купівлі-продажу іноземної валюти тільки за рахунок коштів банку (фінансової установи);
забезпечувати відповідність готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти даним фіскального звіту;
проводити технічне обслуговування і ремонт РРО у встановленому порядку;
забезпечувати цілісність пломб РРО, а також незмінність програмно-технічних засобів, що реалізують фіскальні функції.
4. Реєстрація валютно-обмінної операції через РРО повинна проводитися одночасно з прийняттям та видачею клієнту коштів (чеків). Розрахунковий документ, що підтверджує здійснення валютно-обмінної операції, повинен видаватися клієнту не пізніше завершення операції.
5. Аванс, підкріплення та інкасація цінностей повинні реєструватись через РРО з використанням відповідних службових операцій безпосередньо після отримання (передання) цінностей. Крім того, такі службові операції повинні використовуватися для реєстрації цінностей, що зберігаються на місці проведення валютно-обмінних операцій на момент реєстрації першої валютно-обмінної операції після виконання Z-звіту.
6. Суб’єкт господарювання повинен забезпечити:
виконання наприкінці кожної робочої зміни касира Z-звіту та зберігання надрукованого Z-звіту в журналі використання РРО;
ведення в установленому порядку поточного, а також зберігання в пункті обміну іноземної валюти попереднього журналу використання РРО;
зберігання кожного журналу використання РРО протягом трьох років після його закінчення;
друкування фіскального звіту, інших документів (крім розрахункових та Z-звіту), що передбачені документацією на РРО, під час здійснення перевірки пункту обміну іноземної валюти на вимогу представника контролюючого органу;
зберігання на місці проведення валютно-обмінних операцій реєстраційного посвідчення, довідки про опломбування, паспорта (формуляра) на РРО, довідки про реєстрацію журналу використання РРО або копій цих документів.
7. Журнал використання РРО ведеться в такому порядку:
на початку використання журналу на титульній сторінці зазначається дата, на сторінках 3, 4 визначається повний перелік осіб, які мають право доступу до РРО;
підклеюються на відповідних сторінках усі Z-звіти в день їх друкування;
обліковуються в розділі 2 журналу перевірки з питань порядку проведення розрахунків при здійсненні валютно-обмінних операцій, при цьому посадова особа контролюючого органу заповнює графи 1-4 на початку проведення перевірки, графи 5, 6 — наприкінці перевірки, графу 7 заповнює наприкінці перевірки особа, у присутності якої проводилася перевірка;
обліковуються ремонти та технічне обслуговування в розділі 3 журналу, при цьому графи 1, 2 заповнює касир пункту обміну іноземної валюти безпосередньо після виходу РРО з ладу, графи 3-5 — представник ЦСО (у разі проведення ремонту чи технічного обслуговування) після відновлення використання РРО до початку реєстрації першої розрахункової операції, графи 6, 7 — касир пункту обміну іноземної валюти після виконання Z-звіту;
обліковуються в розділі 3 журналу відключення електроенергії, при цьому всі графи заповнює касир пункту обміну іноземної валюти;
після використання всіх сторінок у будь-якому розділі журналу закінчується використання журналу та на титульній сторінці зазначається відповідна дата.
8. У разі відмови клієнта від проведеної валютно-обмінної операції, реєстрації через РРО помилкової суми за валютно-обмінною операцією або технічного збою під час друкування розрахункового документа така операція скасовується шляхом наступної реєстрації операції «сторно».
9. Якщо сталася поломка РРО чи відключення електроенергії, то безпосередньо після встановлення відремонтованого РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО підсумкову інформацію про проведені операції за період роботи без застосування РРО. У разі обнулення оперативної пам’яті фіскального блока реєстратора слід також провести через РРО підсумкову інформацію про проведені операції за період роботи з початку робочої зміни касира, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії. Суми проводяться окремо за кожним найменуванням валюти, видом валютно-обмінної операції, а також окремо за різними значеннями курсів купівлі-продажу (крос-курсів).
Після друкування відповідного службового звіту за проведеними сумами слід виконати Z-звіт. Обидва звіти повинні зберігатися в журналі використання РРО. За потреби виконується службова операція згідно з вимогами пункту 5 цього розділу.
Директор Департаменту
розвитку ІТ, електронних
сервісів та обліку платників
О.В. Теньков