Фабула судового акта: Позивач, мешканець квартири у житловому будинку, 14 листопада 2016 року повідомив відповідача (ПрАТ «Львівобленерго») про пошкодження майна — музичного центру — через перевищення напруги у мережі. Він та ще три споживачі в той же день склали акт, яким зафіксували, що у квартиру позивача у цей день подано електроенергію з перевищеними показниками напруги — 380 Вольт, що зафіксовано тестером UNIT М830 BUZ. Згідно з актом технічного огляду музичного центру, що належить позивачеві, при огляді і перевірці виявлено пошкодження елементів плати живлення, що свідчить про перевищення вхідної напруги. Вартість ремонту музичного центру становить 450 грн, які і були сплачені позивачем.
Оскільки відповідач неправомірно відмовив позивачу у відшкодуванні вартості пошкодженого майна, останній просив стягнути з нього матеріальну шкоди в розмірі 450 грн, що складає вартість ремонту пошкодженої техніки.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок перенапруги електроенергії в мережі квартири позивача, яка виникла у зв’язку з неналежним обслуговуванням енергопостачальником обладнання, що перебуває на балансі відповідача, було пошкоджено належний позивачу музичний центр, чим завдано йому майнової шкоди в розмірі вартості ремонту вказаної побутової техніки.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду з таким рішенням погодився, зазначивши, зокрема, що подана відповідачем на свій захист довідка регіонального центру з гідрометеорології містить лише інформацію про явища погоди станом на 13 листопада 2016 року на більшій частині території Львівської області, а перепад напруги у квартирі позивача виник 14 листопада 2016 року. Крім цього, матеріали справи не містять доказів, що погодні умови 14 листопада 2016 року вважалися стихійним гідрометеорологічним явищем.
У зв’язку з цим, суд зазначив, що згідно з пунктами 38, 43, 47, 49-52 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року енергопостачальник зобов’язується забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договором. Енергопостачальник не несе відповідальності за тимчасове припинення постачання електричної енергії, постачання електричної енергії, параметри якості якої не відповідають показникам, зазначеним у договорі, або за шкоду, заподіяну споживачу, якщо доведе, що вони виникли не з його вини, а внаслідок дії обставин непереборної сили або з вини споживача. У разі порушення енергопостачальником умов договору споживач викликає представника енергопостачальника для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються терміни, види, відхилення показників з надання послуг тощо. Акт-претензія складається споживачем та представником енергопостачальника і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника енергопостачальника протягом 3 днів з дня звернення у містах або 7 днів — у сільській місцевості споживач має право скласти акт-претензію у довільній формі. У разі відмови представника енергопостачальника від підписання акта, акт вважається дійсним, якщо його підписали не менше ніж три споживачі або споживач і виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоврядування.
Важко сказати, яке б рішення прийняв суд, якби перевищення показників напруги не було зафіксоване вказаним приладом, але ж, як видно з Правил користування електричною енергією для населення, складена у довільній формі акт-претензія вважається дійсним документом,якщо його підписали не менше ніж три споживачі або споживач і виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоврядування.
Постанова
іменем України
21 березня 2018 року
м. Київ
справа № 456/232/17
провадження № 61- 1338св17
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Головуючого — Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),
суддів: Карпенко С. О., Кузнєцова В. О., Погрібного С. О., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач — ОСОБА_1,
відповідач — Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 3 жовтня 2017 року у складі судді Саса С. С. та рішення Апеляційного суду Львівської області від 30 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Павлишина М. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (далі — ПрАТ «Львівобленерго») про відшкодування майнової шкоди в розмірі 450 грн, посилаючись на те, що він проживає у АДРЕСА_1. 14 листопада 2016 року о 9 год. 23 хв. внаслідок невідповідності існуючим стандартам напруги в електричній мережі вийшов з ладу музичний центр марки «SONY», модель HBD-N 9100W, серійний номер НОМЕР_1. Провівши заміри напруги власним засобом — тестером «UNIT М830 BUZ», він виявив, що у квартирі напруга на електричному лічильнику становила 383 Вольт, що підтверджується фотознімками та відеозаписом. 14 листопада 2016 року на виконання пункту 49 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, він звернувся до відповідача із заявою про пошкодження майна та з вимогою негайно направити представника енергопостачальника для складання акта-претензії, однак заява залишилася без реагування. У зв’язку з цим ним разом із трьома споживачами було складено та підписано акт, що підтверджує перевищення напруги в мережі. Енергопостачальник повинен гарантувати безпечне користування послугами, пов’язаними з електропостачанням, а також розглядати звернення та претензії побутового споживача щодо надання послуг та приймати з цього приводу рішення у терміни, передбачені законодавством. Відповідач неправомірно відмовив йому у відшкодуванні вартості пошкодженого майна. Тому просив стягнути з відповідача на відшкодування завданої йому матеріальної шкоди 450 грн, що складає ремонт пошкодженої техніки.
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 3 жовтня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ПрАТ «Львівобленерго» Стрийського району електричних мереж на користь ОСОБА_1 450 грн матеріальної шкоди. Стягнуто з ПрАТ «Львівобленерго» Стрийського району електричних мереж на користь держави 640 грн судового збору.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок перенапруги електроенергії в мережі квартири позивача, яка виникла у зв’язку з неналежним обслуговуванням енергопостачальником обладнання, що перебуває на його балансі, було пошкоджено належний позивачу музичний центр, чим завдано йому майнової шкоди в розмірі вартості ремонту вказаної побутової техніки.
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 30 листопада 2017 року рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 3 жовтня 2017 року змінено. Абзаци другий і третій резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: «Стягнути з ПрАТ «Львівобленерго» на користь ОСОБА_1 450 грн майнової шкоди. Стягнути з ПрАТ «Львівобленерго» в дохід держави 640 грн судового збору». В решті рішення залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що місцевий суд дійшов правильного висновку, що внаслідок перенапруги, яка виникла з вини відповідача, позивачу завдано майнової шкоди. Разом з цим апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції щодо стягнення грошових коштів з ПАТ «Львівобленерго» Стрийського РЕМ, оскільки Стрийський РЕМ не є юридичною особою, а є структурним підрозділом ПрАТ «Львівобленерго», тому заподіяна позивачу шкода повинна бути відшкодована ПрАТ «Львівобленерго».
У касаційній скарзі ПрАТ «Львівобленерго» просить скасувати рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 3 жовтня 2017 року та рішення Апеляційного суду Львівської області від 30 листопада 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем не надано доказів заподіяння йому шкоди неправомірними діями енергопостачальника. В матеріалах справи відсутні відомості про ремонтне підприємство, що займалося ремонтом музичного центру, про наявність у нього ліцензії. Також відсутній висновок експерта про причини виходу з ладу музичного центру та кошторис на виконані роботи з ремонту. Судами не взято до уваги довідку Львівського регіонального центру з гідрометеорології від 28 листопада 2016 року № 30-23-18/743 та акт № 8/16 про знищення матеріальних цінностей від 14 листопада 2016 року. Внаслідок стихійного явища, що мало місце 13 листопада 2016 року, а саме сильного снігопаду 14 листопада 2016 року вранці, було виявлено пошкодження проводів ПЛ-0,4кВ Л-1 на конструкції будинку № 23 по вулиці Чорновола через падіння снігової брили з даху будинку на проводи лінії електропередач, від якої здійснюється електропостачання житлових будинків, у тому числі і житлового будинку № 5 по вулиці Чайківського у місті Стрию. Експлуатацію і обслуговування житлового будинку № 23 по вулиці Чорновола здійснює комунальне підприємство «Надія». Пошкодження проводів зафіксовано в акті від 14 листопада 2016 року № 8/16, однак судом не враховано та не досліджено цей акт.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі — ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 29 грудня 2017 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали зі Стрийського міськрайонного суду Львівської області.
ОСОБА_1 надав відзив на касаційну скаргу ПрАТ «Львівобленерго», в якому просить залишити скаргу без задоволення, а рішення Апеляційного суду Львівської області від 30 листопада 2017 року — без змін, зазначаючи про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення. Він зафіксував факт перевищення напруги у мережі у той спосіб, у який міг. Ним подано до суду необхідну документацію щодо належного йому музичного центру, а також — документи підприємства, яке здійснювало ремонт цієї побутової техніки. Відповідачем не доведено обставин непереборної сили, які звільняють електропостачальника відвідповідальності за неякісне надання послуг.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 5 березня 2018 року справу призначено до розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законних і обґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною другою статті 1210 ЦК України шкода, завдана внаслідок недоліків робіт (послуг), підлягає відшкодуванню їх виконавцем.
Згідно з пунктами 38, 43, 47, 49-52 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року енергопостачальник зобов’язується забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договором; надавати інформацію про послуги, пов’язані з електропостачанням, та про терміни обмежень і відключень; гарантувати безпечне користування послугами, пов’язаними з електропостачанням, за умови дотримання споживачами вимог правил безпечної експлуатації внутрішньої електромережі, електроустановок та побутових електроприладів. Енергопостачальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну споживачу або його майну, в розмірі й порядку, визначених законодавством. Енергопостачальник не несе відповідальності за тимчасове припинення постачання електричної енергії, постачання електричної енергії, параметри якості якої не відповідають показникам, зазначеним у договорі, або за шкоду, заподіяну споживачу, якщо доведе, що вони виникли не з його вини, а внаслідок дії обставин непереборної сили або з вини споживача. У разі порушення енергопостачальником умов договору споживач викликає представника енергопостачальника для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються терміни, види, відхилення показників з надання послуг тощо. Акт-претензія складається споживачем та представником енергопостачальника і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника енергопостачальника протягом 3 днів з дня звернення у містах або 7 днів — у сільській місцевості споживач має право скласти акт-претензію у довільній формі. У разі відмови представника енергопостачальника від підписання акта, акт вважається дійсним, якщо його підписали не менше ніж три споживачі або споживач і виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоврядування. Акт-претензія споживача подається енергопостачальнику, який у десятиденний термін усуває недоліки або надає споживачеві обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій. У разі відмови енергопостачальника провести необхідні заміри параметрів якості електричної енергії споживач має право сам організувати проведення таких замірів. Проводити заміри параметрів якості електроенергії може організація, яка має відповідні повноваження або дозволи. У цьому випадку енергопостачальник повинен відшкодувати витрати споживача.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем електроенергії за адресою: АДРЕСА_1.
16 липня 2003 року між сторонами укладено договір про користування електричною енергією № 1001-792.
14 листопада 2016 року ОСОБА_1 повідомив відповідача про пошкодження майна — музичного центру — через перевищення напруги у мережі (380 Вольт).
ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 14 листопада 2016 року склали акт, яким зафіксували, що у квартиру позивача у цей день подано електроенергію з перевищеними показниками напруги — 380 Вольт, що зафіксовано тестером UNIT М830 BUZ.
Згідно з актом технічного огляду музичного центру марки «SONY», моделі HBD-N 9100W, серійний номер НОМЕР_1, проведеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркет-Л» 23 листопада 2016 року, при огляді і перевірці виявлено пошкодження елементів плати живлення, що свідчить про перевищення вхідної напруги. Вартість ремонту музичного центру становить 450 грн.
Квитанцією до наряду-замовлення від 22 листопада 2016 року № 160016547 стверджується, що за ремонт музичного центру марки «SONY», моделі HBD-N 9100W, серійний номер НОМЕР_1, позивачем було сплачено 450 грн.
Актом обстеження внутрішньої проводки і побутових електроприладів у квартирі позивача від 1 грудня 2016 року встановлено, що за заявою ОСОБА_1 від 15 листопада 2016 року, зареєстрованої під вхідним № 222-0-227-3, комісією відповідача у квартирі позивача встановлено, що вийшли з ладу домашній кінотеатр марки «SONY» та два роутери.
Відповідно до пункту 18 договору від 16 липня 2003 року № 1001-792 про користування електричною енергією, укладеного між сторонами, енергопостачальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну споживачу або його майну в розмірі і порядку, що визначені законодавством.
Статтею 60 ЦПК України 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень (далі — ЦПК України 2004 року), передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Установивши, що майнова шкода завдана ОСОБА_1 пошкодженням музичного центру через підвищення напруги в електромережі у його квартирі у зв’язку з неналежним виконанням ПрАТ «Львівобленерго» взятих на себе зобов’язань за договором про користування електричною енергією для побутових споживачів, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що завдана ОСОБА_1 майнова шкода підлягає відшкодуванню за рахунок електропостачальника.
Статтею 212 ЦПК України 2004 рокув редакції, чинній на час розгляду справи в суді, установлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Оскаржувані судові рішення містять висновки щодо результатів оцінки зібраних у справі доказів, відповідає вимогам статей 213-215, 315 ЦПК України 2004 року щодо законності й обґрунтованості.
Доводи касаційної скарги про те, що судами не прийнято до уваги довідку Львівського регіонального центру з гідрометеорології від 28 листопада 2016 року № 30-23-18/743 та акт № 8/16 про знищення матеріальних цінностей від 14 листопада 2016 року, не заслуговують на увагу, оскільки апеляційним судом установлено, що у вказаній довідці міститься лише інформація про явища погоди станом на 13 листопада 2016 року на більшій частині території Львівської області, а перепад напруги у квартирі позивача виник 14 листопада 2016 року.
Крім цього, матеріали справи не містять доказів, що погодні умови 14 листопада 2016 року вважалися стихійним гідрометеорологічним явищем.
Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами першої та апеляційної інстанцій, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог вищенаведеної статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення — без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду приходить до висновку, що рішення місцевого суду у незмінній частині та рішення апеляційного суду відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» залишити без задоволення.
Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 3 жовтня 2017 року у незмінній після апеляційного перегляду частині та рішення Апеляційного суду Львівської області від 30 листопада 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийВ. А. Стрільчук Судді:С. О. Карпенко В. О. Кузнєцов
Автор: Олександр Боков
джерело: http://protokol.com.ua/
Добавить комментарий